У правовій державі судова влада займає особливе місце в системі державних структур. В Україні взаємодія між усіма гілками влади здійснюється на основі «механізму стримувань і противаг», однак при цьому суди є незалежними, і втручання будь-яких державних органів, посадових осіб в їхню діяльність є неприпустимим.
Водночас навіть в умовах особливого статусу організація роботи судових установ чітко регламентована законодавцем. Зокрема, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що самоврядування в судах здійснюється самостійним колективним вирішенням питань суддями та є однією з гарантій забезпечення їхньої незалежності. Саме діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної роботи служителів Феміди, забезпечувати захист суддів від втручання в їхню діяльність, а також підвищувати рівень взаємодії з кадрами у системі судів.
Законодавство визначає, що організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, Рада суддів України та з’їзд суддів України. Таким чином, локальним самоврядним органом є збори суддів у кожному суді.
Які ж питання виносяться на обговорення суддями відповідного суду та якою є подальша доля рішень зборів суддів? Мова про це йтиметься у нашому матеріалі.
Збори суддів є зібранням суддів відповідного суду, на якому обговорюються питання внутрішньої діяльності цього суду та приймаються колективні рішення з обговорюваних питань. Механізм проведення зборів передбачає, що вони скликаються головою відповідного суду за власною ініціативою або на вимогу не менше двох третин від загальної кількості суддів цього суду. Засідання можуть відбуватись у разі необхідності, але не рідше одного разу на три місяці.
На зборах, судді можуть обговорювати питання щодо внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату суду. До кола цих питань належать організаційне забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов’язані зі здійсненням правосуддя. За наслідками обговорень збори суддів приймають рішення, що є обов’язковими для суддів та працівників апарату цього суду.
Також орган суддівського самоврядування може своїм рішенням визначити спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ та рівень навантаження на суддів відповідного суду з урахуванням виконання ними адміністративних або інших обов’язків.
Щопівроку збори суддів заслуховують звіти суддів, які обіймають адміністративні посади в цьому суді, та керівника апарату суду, що в свою чергу дає змогу ознайомитись із діяльності установи в цілому.
Також судді рішенням можуть вносити подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката, прокурора, посадової особи органу державної влади чи органу місцевого самоврядування за вчинення дій або бездіяльності, що порушують гарантії незалежності суду та судді.
Ще однією важливою місією є обрання таємним голосуванням зборами суддів кожного суду (крім місцевих загальних судів) делегатів на з’їзд суддів України.
Крім того, збори можуть звертатися з пропозиціями щодо питань діяльності суду до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які зобов’язані розглянути ці пропозиції протягом п’ятнадцяти днів і дати відповідь по суті. Також можуть обговорювати питання щодо практики застосування законодавства, розробляти відповідні пропозиції щодо вдосконалення такої практики. Збори суддів місцевого, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду можуть вносити відповідні пропозиції на розгляд до Верховного Суду.
Збори суддів обов’язково мають бути повноважними, тобто рішення приймаються при наявності кворуму: не менше третини від загальної кількості суддів відповідного суду.
Рішення приймаються більшістю голосів суддів, присутніх на зборах, відкритим голосуванням, якщо не буде прийнято рішення про проведення таємного голосування. Виконання рішень зборів суддів за дорученням зборів покладається на голову відповідного суду або його заступника.
Таким чином, суддівське самоврядування на місцях вирішує суттєвий об’єм питань та регулює діяльність установи в цілому. Крім того, уся документація щодо проведених зборів суддів (рішення та протоколи) має бути належним чином оформлена та внесена у систему електронного документообігу, а паперові варіанти рішень зборів суддів підшиваються відповідно до номенклатури та зберігаються у архівній установі безстроково.
Як бачимо, роль суддівського самоврядування у діяльності судових установ є вирішальною для багатьох питань. Крім того, законодавець чітко визначає способи та засоби суддівського самоврядування, що у свою чергу сприяє утвердженню незалежності суду.
