На цьому Секретар Великої Палати Верховного Суду Сергій Погрібний наголосив під час Урочистої академії «Український конституціоналізм у XXI столітті: конституційний розвиток, випробування війною, виклики євроінтеграції», організованої Конституційним Судом України з нагоди 30-річчя з дня ухвалення Основного Закону України.
Сергій Погрібний зазначив, що цю знаменну для Української держави річницю суспільство відзначає в надзвичайно складних умовах спротиву повномасштабній російській агресії. На його переконання, ця агресія стала викликом не лише для територіальної цілісності та суверенітету України, а й для функціонування судів, забезпечення ними належного захисту прав і свобод людини. З перших днів повномасштабної війни українські суди продемонстрували здатність працювати за будь-яких обставин, дотримуючись визначених Конституцією України засад судочинства.
Секретар ВП ВС наголосив, що Верховний Суд, забезпечуючи сталість і єдність судової практики в порядку та спосіб, які визначені процесуальним законом, продовжує відігравати важливу роль у захисті конституційних прав і свобод людини на національному рівні. Він зауважив, що Верховний Суд надзвичайно обережно і з повагою ставиться до тексту й духу Конституції України, покладаючись на її силу й авторитет, адже Конституція є засадничим правовим актом для судді в кожній справі та кожному судовому рішенні.
Промовець звернув увагу, що суди загальної юрисдикції у повсякденній практиці застосовують Конституцію України як нормотворчий акт чи не найчастіше – і не лише перші статті Основного Закону, які визначають засади функціонування держави та ст. 19 Конституції, що є підґрунтям вирішення всіх публічно-правових спорів.
Доповідач пояснив, що з 2017 року процесуальні кодекси – ЦПК України, ГПК України та КАС України – надали судам загальної юрисдикції можливість оцінювати закон на предмет його суперечності Конституції України і в разі такої суперечності застосовувати норми Основного Закону як норми прямої дії. В такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання про внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.
Стосовно практичного застосування цього припису Сергій Погрібний навів два приклади.
Так, ВП ВС під час розгляду зразкової адміністративної справи № 440/14216/23 про щорічну разову грошову виплату особам з інвалідністю внаслідок війни в постанові від 14 травня 2025 року виснувала, що ч. 4 ст. 7 КАС України не дозволяє застосовувати норму закону, яка втратила чинність, а також будь-яку іншу норму права, крім припису Конституції України як норми прямої дії.
У постанові від 19 лютого 2026 року у зразковій справі № 240/7215/24 щодо нарахування та виплати державним службовцям надбавки за вислугу років у 2024 році ВП ВС наголосила, що законодавець формує єдину систему законодавства у сфері публічних правовідносин, у якій презюмується конституційність кожного схваленого парламентом закону до моменту спростування цієї презумпції рішенням Конституційного Суду України. Велика Палата зауважила, що відповідні приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» не визнані неконституційними, тож підстав для висновку за ч. 4 ст. 7 КАС України немає, оскільки зменшення розміру надбавки за вислугу років не призвело до звуження соціальних прав і гарантій державного службовця. Ці висновки ВП ВС свідчать про повагу до сфери конституційної юрисдикції.
Промовець наголосив, що законодавство України не визначає четвертої інстанції для вирішення спорів, підсудних судам загальної юрисдикції, і ні Конституційний Суд України, ні Європейський суд з прав людини не є такою четвертою інстанцією. Він пояснив, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність / конституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане, є підставою для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів», нагадав Секретар ВП ВС, саме до повноважень Верховного Суду віднесено право звертатися до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України. За його словами, з 2017 року до червня 2026 року Пленум ВС звернувся до Конституційного Суду України з 27 конституційними поданнями.
Спікер підсумував, що фактично кожне третє конституційне подання, за яким Конституційний Суд України відкриває провадження, направляється Верховним Судом, а отже в умовах війни Верховний Суд є активним учасником процесу утвердження конституціоналізму, захисту конституційних цінностей, фундаментальних прав і свобод людини в Україні.
Крім того, Сергій Погрібний звернув увагу, що з 24 лютого 2022 року у практиці ВП ВС дедалі частіше з'являються справи, пов'язані із захистом засад конституційного ладу, притягненням до відповідальності за збройну агресію проти України, вчиненням загарбниками злочинів проти людяності, захистом прав військовослужбовців і військових пенсіонерів, майнових прав цивільних осіб, які постраждали від російської збройної агресії.
Серед прикладів він назвав постанови:
- від 13 вересня 2023 року у справі № 757/64569/16-ц, якою визначено порядок отримання компенсації за примусово відчужене (мобілізоване) майно в умовах правового режиму воєнного стану;
- від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21, якою вирішено питання юрисдикційної належності справ про встановлення факту проживання однією сім'єю із загиблим військовослужбовцем;
- від 28 лютого 2024 року у справі № 415/2182/20, якою вирішено виключну правову проблему щодо ознак суб'єкта злочину, визначеного ст. 437 КК України «Планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни»;
- від 2 липня 2025 року у справі № 902/122/24, в якій зроблено висновок щодо правового режиму земель, розташованих у прикордонній смузі, які є землями оборони, можуть перебувати виключно в державній власності та не підлягають відчуженню;
- від 11 лютого 2026 року у справі № 308/17634/23, якою вирішено питання юрисдикційної належності справи про встановлення факту перебування особи на утриманні загиблого військовослужбовця з метою отримання одноразової грошової допомоги.
На завершення Сергій Погрібний зазначив, що суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України становлять єдину систему судової влади, але виконують принципово різні завдання: у своїй усталеній судовій практиці Верховний Суд чітко визначив межі сфери виключних повноважень Конституційного Суду України та сфери повноважень судів загальної юрисдикції, ставлячись до конституційної юрисдикції з особливою обережністю. На переконання Секретаря ВП ВС, нині завданням саме Верховного Суду є забезпечення високої якості, вмотивованості й переконливості судових рішень з метою утвердження конституційного принципу верховенства права у практиці національних судів.
У заході також взяли участь голова Касаційного адміністративного суду у складі ВС Ігор Дашутін, голова Касаційного господарського суду у складі ВС Лариса Рогач, заступник голови Касаційного кримінального суду у складі ВС Наталія Антонюк, секретар Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі ВС Андрій Зайцев, судді ВС у КАС Наталія Блажівська та Альберт Єзеров, судді ВС у КЦС Василь Крат, Дмитро Гудима і Євген Петров.
Фото надали організатори.
