Колегія суддів розглянула апеляційну скаргу прокурора на вирок місцевого суду, яким особу було визнано винною у вчиненні домашнього насильства, передбаченого статтею 126-1 Кримінального кодексу України, та призначено покарання у виді громадських робіт.

Суд першої інстанції встановив, що обвинувачений систематично вчиняв психологічне насильство щодо потерпілої, з якою перебував у сімейних відносинах. Такі дії призвели до психологічних страждань, негативних психоемоційних змін та погіршення якості життя потерпілої. Крім покарання, до засудженого було застосовано обмежувальний захід – направлення для проходження програми для кривдників відповідно до пункту 5 частини першої статті 91-1 (Обмежувальні заходи, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство) КК України.

Прокурор не оспорював доведеність вини особи чи призначене покарання, однак просив змінити вирок у частині мотивування. Зокрема, апелянт зазначив, що суд першої інстанції безпідставно визнав обставиною, яка обтяжує покарання, вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах, передбачене пунктом 6-1 частини першої статті 67 КК України.

Апеляційний суд погодився з такими доводами. Колегія суддів звернула увагу, що відповідно до частини четвертої статті 67 КК України, якщо певна обставина вже передбачена в статті Особливої частини КК України як ознака кримінального правопорушення та впливає на його кваліфікацію, суд не може повторно враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

Оскільки перебування винного та потерпілої у сімейних відносинах є обов’язковою ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України, ця сама обставина не може додатково визнаватися обтяжуючою. Такий підхід відповідає загальному принципу недопустимості подвійного врахування однієї й тієї самої обставини при кримінально-правовій оцінці діяння та призначенні покарання.

Також апеляційний суд зазначив, що відповідно до статті 370 КПК України судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, а згідно з частиною третьою статті 374 КПК України у мотивувальній частині вироку повинні бути правильно зазначені обставини, які пом’якшують або обтяжують покарання.

Крім того, суд апеляційної інстанції діяв у межах апеляційної скарги відповідно до частини першої статті 404 КПК України та врахував, що зміна вироку не погіршує становище обвинуваченого, що узгоджується з пунктом 4 частини першої статті 408 КПК України. Неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, відповідно до пункту 2 частини першої статті 413 КПК України, є підставою для зміни судового рішення.

За результатами апеляційного перегляду ухвалою Херсонського апеляційного суду скаргу прокурора задоволено, вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 02.02.2026 змінено – з його мотивувальної частини виключено посилання на обставину, що обтяжує покарання, передбачену пунктом 6-1 частини першої статті 67 КК України. В іншій частині вирок залишено без змін.

Справа № 766/16057/25