Секретар судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ігор Бенедисюк і суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Василь Крат долучилися до круглого столу на тему «Судова практика в IP справах: нові правові позиції».
Під час круглого столу спікери розповіли про актуальну судову практику у сфері інтелектуальної власності, вплив практики Суду справедливості Європейського Союзу на формування національних підходів до вирішення спорів, а також говорили про окремі питання захисту прав на торговельні марки, авторські права та інші об’єкти інтелектуальної власності.
Ігор Бенедисюк висвітлив підходи КГС ВС до розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності в контексті практики Суду справедливості Європейського Союзу.
Він звернув увагу на те, що останніми роками законодавство у сфері інтелектуальної власності зазнає масштабних змін у зв’язку з євроінтеграційними зобов’язаннями України та необхідністю імплементації положень директив ЄС. За словами судді, під час застосування нового законодавства дедалі більшого значення набуває практика Суду справедливості Європейського Союзу, яка допомагає формувати підходи, узгоджені з європейськими стандартами правозастосування.
Ігор Бенедисюк звернув увагу на підготовлений КГС ВС огляд судової практики у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності у контексті практики Суду справедливості ЄС (https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/2048926/). Як зазначив суддя, метою цієї роботи стало дослідження того, наскільки підходи, сформовані Верховним Судом, корелюють із практикою європейських судових інституцій. За результатами проведеного аналізу встановлено, що українське правозастосування загалом відповідає підходам, виробленим у практиці Суду справедливості ЄС.
Також секретар спеціалізованої судової палати КГС ВС повідомив про роботу над оновленням Посібника для суддів з питань інтелектуальної власності, який готується за підтримки Всесвітньої організації інтелектуальної власності. Одним із перших напрямів оновлення обрано авторське право і суміжні права – сферу, в якій українське законодавство вже значною мірою наближене до права Європейського Союзу. Видання поєднає огляд законодавства, практики українських судів та практики Суду справедливості ЄС і буде доступне українською та англійською мовами.
Крім того, Ігор Бенедисюк порушив питання спеціалізації суддів у спорах щодо інтелектуальної власності та перспектив створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Він наголосив на важливості концентрації таких спорів і формуванні єдиної судової практики, що сприятиме підвищенню якості судового захисту прав інтелектуальної власності та забезпеченню правової визначеності для учасників відповідних правовідносин.
Василь Крат представив огляд актуальної практики КЦС ВС у справах, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності. Він зазначив, що, хоча такі спори не становлять значної частки касаційного провадження, вони регулярно порушують складні питання, які перебувають на стику цивільного права, спадкового права, сімейних правовідносин та права інтелектуальної власності.
Характеризуючи структуру таких спорів, Василь Крат зауважив, що значна їх частина стосується прав на торговельні марки. Зокрема, йдеться про справи, пов’язані з розпорядженням майновими правами на них, поділом майна подружжя та спадкуванням. Як приклад він навів справу щодо торговельної марки «Ласунка», у якій Верховний Суд досліджував питання щодо недійсності договорів про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.
Окремо суддя зупинився на нещодавній постанові, у якій КЦС ВС аналізував застосування ст. 6 septies Паризької конвенції про охорону промислової власності зловживання. КЦС вказав, що цей суд вже робив висновки про те, що й у сфері інтелектуальних прав при їх захисті застосовуються категорії «добра совість» та «недопустимість зловживання правом». Власне відсутня причина, чому б не поширювати ці категорії й у тих випадках, коли постає питання про набуття інтелектуальних прав на торговельну марку. Наприклад, учасник товариства з обмеженою відповідальністю, якому належить частка в статутному капіталі в розмірі 100 % і який одночасно є керівником цього товариства, що мало відносини із суб’єктом прав на торговельну марку (його представником), здійснює набуття прав на торговельну марку з метою обходу правил ст. 6 septies Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року. Такий учасник товариства не може кваліфікуватися як звичайний покупець або клієнт суб’єкта прав на торговельну марку (його представника). Правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом (постанова КЦС ВС від 13 травня 2026 року у справі № 757/7508/22-ц). Під час розгляду справи суд аналізував як практику Суду справедливості Європейського Союзу, так і напрацювання Верховного Суду з цієї проблематики.
Також Василь Крат звернув увагу на те, що в доктрині давно вказують, що не можуть отримати правову охорону як торговельні марки позначення, що в чинному законодавстві не є неохороноздатними, хоча за своєю сутністю повинні до таких належати. До них потрібно відносити, зокрема, символіку непідприємницьких товариств (ст. 18 Закону України «Про громадські об’єднання», ст. 16 Закону України «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності», ст. 17 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», та ін.). В цьому контексті суддя навів справу, пов’язану з використанням у торговельних марках символіки політичної партії. КЦС вказав, що в ситуації, коли зареєстрований знак для товарів і послуг є похідним від партійної символіки політичної партії і відтворює слово (слова), яке є частиною офіційного зареєстрованого найменування такої партії, а також зображення її розпізнавального знака, необхідно досліджувати наявність згоди фізичної особи, прізвище та портрет якої використано для реєстрації торговельної марки, на використання цього прізвища й зображення в партійній символіці партії (постанова КЦС ВС від 20 травня 2026 року у справі № 757/18348/23-ц).
Завершуючи виступ, Василь Крат акцентував на окремих процесуальних аспектах розгляду спорів у сфері інтелектуальної власності. Як приклад він навів справу про визнання недійсним свідоцтва на торговельну марку та зобов’язання внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів, у якій позов було залишено без розгляду, оскільки представником позивача був не адвокат. КЦС ВС вказав, що підписання та/або подання позовної заяви є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва, ця справа не є малозначною і не належить до категорії трудових спорів, позовну заяву в цій справі мав право подавати і підписувати як представник виключно адвокат (постанова КЦС ВС від 6 травня 2026 року у справі № 757/41144/21-ц).
Круглий стіл організовано Комітетом Асоціації правників України з інтелектуальної власності.
Фото надали організатори.
