Напередодні 30-ї річниці з дня ухвалення Конституції України у Верховній Раді України відбувся круглий стіл «Тридцять років Конституції України: здобутки та виклики сучасності» за участю народних депутатів України, представників Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України та органів державної влади, вчених-конституціоналістів. Захід модерувала заступник голови НКР при Голові Верховної Ради України Наталія Кузнєцова.
Відкриваючи обговорення, Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук наголосив, що Конституція – це набагато більше, ніж документ. Це соціальний договір для десятків мільйонів українців по всьому світу. Сьогодні, на його переконання, Конституція України, яка писалася для мирного часу, з гідністю проходить найскладніше випробування – випробування війною, будучи правовим фундаментом існування нашої держави.
Як розповів Голова Верховної Ради України, шлях Основного Закону України має кілька етапів. Перший з них – 1996 рік, коли Конституція давала відповідь на запитання, чи буде Україна незалежною. Сьогодні, коли минуло тридцять років, триває другий етап – період, у який Конституція проходить через турбулентність і пошук рівноваги. Третій етап – це час, коли ми говоримо вже про цементування стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та НАТО й питання, пов'язані з відповідними реформами.
«За тридцять років Конституція України пройшла випробування державотворенням, політичними кризами і повномасштабною війною. Якщо сьогодні працюють демократичні інститути, Україна залишається суверенною державою, а ми продовжуємо тримати євроінтеграційний курс, отже Основний Закон виконав свою головну місію і забезпечив безперервність української державності», – узагальнив Руслан Стефанчук.
Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко зауважив, що тридцять років тому Конституція України закріпила прагнення українського народу жити у вільній, демократичній та правовій державі. Основний Закон став фундаментом сучасної української державності. Конституція визначила не лише систему організації державної влади, а й напрям розвитку України – шлях демократії та утвердження європейських правових стандартів.
30-річчя з дня ухвалення Конституції України ми відзначаємо в надзвичайно складних умовах – в умовах повномасштабної війни, розв’язаної російською федерацією проти України, акцентував Станіслав Кравченко. Війни, яка стала викликом не лише для територіальної цілісності та суверенітету нашої держави, а й для засад міжнародного правопорядку, принципів міжнародного права і загальновизнаних демократичних цінностей.
Саме в ці складні часи Конституція набуває особливого значення: вона перестає бути лише нормативним актом і стає символом державної стійкості, правової визначеності та суспільної єдності.
З перших днів повномасштабної збройної агресії рф національна судова система чітко продемонструвала, що суди в Україні мають працювати за будь-яких обставин і тільки на тих принципах, які визначені Конституцією України. На п'ятий рік повномасштабної війни ми можемо констатувати, що національна судова система із цим завданням впоралася, зокрема завдяки законодавчому забезпеченню.
«В умовах війни кожна судова юрисдикція – адміністративна, господарська, кримінальна та цивільна – формує нову правозастосовну практику щодо питань, пов’язаних зі збройною агресією рф проти України в контексті дотримання і виконання норм Основного Закону України. Наше завдання полягає не лише в тому, щоб забезпечити дотримання права сьогодні. Ми маємо сформувати правові підходи, які стануть основою для майбутнього відновлення справедливості та зміцнення міжнародного правопорядку», – висловив переконання Голова ВС.
Саме відданість принципам верховенства права, справедливості, свободи й поваги до людської гідності, за словами Станіслава Кравченка, становить основу конституційного ладу України та визначає напрям нашого розвитку як демократичної і правової держави. У цьому і є справжній зміст Конституції.
У межах круглого столу до учасників з вітальними промовами також звернулися Президент Національної академії наук України Анатолій Загородній і Президент Національної академії правових наук України Володимир Журавель.
Як зазначив Анатолій Загородній, Конституція України закріпила високі стандарти української державності. Водночас частина її положень має стратегічний характер, тому для подальшого розвитку українського конституціоналізму ключовими є діяльність правничої спільноти й науки, дослідження історичних умов розвитку української держави і права та формування концептуального бачення подальшого розвитку Конституції. Президент НАН України акцентував: «Наша спільна відповідальність – зробити так, щоб Конституція України була найвищим засадничим законом держави й основою для забезпечення гідності та демократії в Україні».
На переконання Володимира Журавля, конституційний процес в Україні завжди потребував і продовжує потребувати ґрунтовного наукового супроводу. Конституція – це живий Основний Закон держави, який має відповідати найскладнішим викликам сьогодення і водночас утверджувати власну стабільність і цінність. У цьому процесі, додав Президент НАПрН України, науковці-правники виконують особливу роль, забезпечуючи наукову стабільність конституційної політики й пропонуючи ідеї, які відповідатимуть не лише потребам сьогодення, а й стратегічним інтересам України в майбутньому.
