Під час четвертого засідання Керівного комітету з реалізації Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023–2026 роки заступник Голови Вищої ради правосуддя Оксана Кваша розповіла про результати співпраці ВРП та РЄ, а також окреслила ключові напрями, що потребуватимуть експертної підтримки.
Співпраця з Венеційською комісією
Зокрема, на запит Вищої ради правосуддя Венеційська комісія спільно з Генеральним директоратом з прав людини та верховенства права (DG1) Ради Європи надали спільний висновок щодо законопроєктів про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення дисциплінарних та інших процедур, а також процедур подання і перевірки декларацій доброчесності суддів (№ 13137, № 13137-1, № 13165-2).
Ці законопроєкти містять важливі й комплексні регуляторні зміни, які зачіпають ключові аспекти функціонування судової влади. Їхній зміст вимагає ретельного аналізу з урахуванням міжнародних стандартів, зокрема щодо забезпечення суддівської незалежності.
Співпраця з Департаментом з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Секретаріату Ради Європи
У межах співпраці Вища рада правосуддя забезпечила надання Департаменту з питань виконання рішень ЄСПЛ усієї необхідної інформації, зокрема щодо реформи дисциплінарної відповідальності суддів з 2013 року.
Ці матеріали надавалися для комплексного дослідження оцінки судових реформ, включаючи їхній вплив на виконання рішень ЄСПЛ у групі справ «Олександр Волков проти України».
За результатом вивчення цього дослідження Комітет міністрів РЄ позитивно оцінив функціонування реформованої системи, яка врегульовує питання суддівської кар'єри та дисциплінарної відповідальності суддів. З огляду на досягнутий прогрес припинено нагляд за справою «Олександр Волков проти України»як провідною справою у відповідній групі.
Співпраця з проєктом РЄ «Підтримка України у впровадженні стандартів Ради Європи у сфері юстиції»
Важливим напрямом залишається співпраця в межах проєктів Ради Європи, зокрема щодо підготовки дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя. Проведені тренінги охоплювали стандарти суддівської незалежності, дисциплінарну відповідальність, використання штучного інтелекту та дотримання етичних стандартів.
Напрями співпраці на майбутнє
Серед ключових пріоритетів на майбутнє визначено подолання кадрового дефіциту в судах. Основною проблемою є те, що кількість суддів, які звільняються, перевищує кількість призначених на посади, що призводить до надмірного навантаження. За поданням Вищої ради правосуддя Президент України у 2025 році видав 87 указів про призначення 143 суддів на посади, у 2026 році (станом на 1 травня 2026 року) – 28 указів про призначення 36 суддів на посади. Натомість за цей період ВРП ухвалила рішення про звільнення 285 суддів.
Дорожньою картою з питань верховенства права передбачено заповнення до ІV кварталу 2026 року не менше ніж 70 % штатних посад суддів місцевих та апеляційних судів. Водночас органи суддівського врядування несуть велику відповідальність за дотримання вимог щодо недопущення призначення осіб, які не відповідають критеріям компетентності і доброчесності.
У цьому контексті важливим є подальше удосконалення Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), які Вища рада правосуддя на виконання євроінтеграційних вимог затвердила 17 грудня 2024 року.
Ще одним з напрямів роботи ВРП є участь у розробленні закону щодо оптимізації мережімісцевих загальних судів відповідно до нового адміністративно-територіального устрою України для забезпечення кращого доступу до правосуддя, який має бути реалізований протягом 12 місяців з моменту скасування воєнного стану.
Одним з основних повноважень ВРП є вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддівта авторитету правосуддя.
Упродовж 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшло242повідомлення суддів про втручання у їхню діяльність щодо здійснення правосуддя. Розглянуто 237 повідомлень. За результатами розгляду 111 з них встановлено наявність втручання у професійну діяльність суддів та ухвалені рішення про вжиття заходів реагування.
Дорожньою картою з питань верховенства права передбачено, зокрема, проведення аналізу ефективності існуючих заходів, спрямованих на посилення незалежності суддів. З метою виконання заходів Дорожньої карти робоча група Вищої ради правосуддя проаналізувала інформацію Офісу Генерального прокурора та обласних прокуратур щодо реагування на повідомлення суддів про втручання в їх діяльність за період 2016–2023 років (2167 звернень).
Результати свідчать про низьку ефективність кримінально-правового реагування: попри понад тисячу відкритих проваджень, ухвалено лише 6 вироків, що вказує на недієвість відповідних норм кримінального законодавства.
Підсумовуючи, Оксана Кваша наголосила, що судова система України демонструє стійкість навіть в умовах повномасштабної війни, а подальша співпраця з Радою Європи є ключовою для розвитку ефективного, незалежного та сучасного правосуддя.
Вона підкреслила потребу в експертній підтримці та обміні досвідом із державами, які пройшли через воєнні конфлікти та етапи відновлення, зазначивши, що це один із важливих напрямів діяльності Вищої ради правосуддя.
Окремо наголошено на необхідності впровадження елементів перехідного правосуддя, що має сприяти встановленню винних у воєнних та інших злочинах, відшкодуванню шкоди постраждалим і відбудові держави після завершення війни.
Джерела фото: вебсайт Офісу Ради Європи в Україні та сторінка Конституційного Суду України у Facebook
