Хмельницький апеляційний суд підтвердив право працівниці державного підприємства на 81 413 грн компенсації за невикористану додаткову соціальну відпустку як одинокій матері.

Жінка звернулася до суду після того, як Державне підприємство «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» відмовило їй у виплаті цієї компенсації при звільненні. Роботодавець обґрунтував відмову тим, що надані нею документи не підтверджують статусу одинокої матері, яка самостійно виховує дитину, а отже, і права на додаткову соціальну відпустку.

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області визнав вимоги позивачки обґрунтованими та зобов’язав підприємство виплатити їй 81 413 грн компенсації за 90 невикористаних днів додаткової соціальної відпустки.

В апеляційній скарзі підприємство просило скасувати це рішення та відмовити у позові. Апелянт наполягав, що документи позивачки не підтверджують її статусу одинокої матері у 2016–2024 роках, а також ставив під сумнів правильність розрахунку суми компенсації.

Суд установив, що у 2016 році жінка почала працювати на підприємстві менеджером, а згодом її перевели на посаду інженера. У квітні 2025 року вона отримала попередження про наступне звільнення у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, тож надіслала підприємству заяву про нарахування їй у зв`язку зі звільненням компенсації за невикористану додаткову соціальну відпустку як одинокій матері за період роботи з 2016 по 2025 роки.

До заяви вона додала свідоцтво про народження дитини; витяг з ДРАЦСу (реєстрація народження дитини проведена відповідно до ст. 126 Сімейного кодексу України); довідки зі школи про те, що батько дитини не бере участі у її вихованні; акт КП міської ради з підписами трьох сусідів про те, що позивачка сама з сином проживає за місцем реєстрації з 2014 року; довідку зі служби у справах дітей про те, що батько сина не звертався для визначення графіку відвідування сина.

На переконання апеляційного суду, матеріали справи спростовують доводи апеляційної скарги про недоведеність позивачкою статусу одинокої матері.

Колегія суддів погодилася з висновком суду першої інстанції: позаяк роботодавець не надавав позивачці додаткову соціальну відпустку як одинокій матері за період з 2016 по 2024 роки, така відпустка є невикористаною і переноситься на інший період. Тому при звільненні підприємство зобов’язане виплатити їй компенсацію за невикористані дні. При цьому апеляційний суд підтвердив правильність розрахунку заявленої суми.

За результатами апеляційного розгляду суд залишив апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

З повним текстом постанови апеляційного суду у справі № 686/14231/25 можна ознайомитися у ЄДРСР.