Верховний Суд підготував огляд практики Європейського суду з прав людини за рішеннями, ухваленими в грудні 2025 року – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_ESPL_12_2025.pdf
У цьому огляді, зокрема, відображено низку рішень ЄСПЛ щодо дотримання Державами-учасницями вимог, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі DANILEŢ v. Romania Велика Палата ЄСПЛ розглянула питання свободи вираження поглядів судді в соціальних мережах. ЄСПЛ наголосив, що в умовах загрози верховенству права судді вправі публічно висловлюватися з питань суспільного інтересу і такі висловлювання мають високий рівень захисту. Це рішення прикметне тим, що ЄСПЛ сформулював критерії, які потрібно застосовувати при оцінці необхідності втручання у свободу вираження поглядів. У цій справі ЄСПЛ вважав, що причини для дисциплінарного покарання заявника не були релевантними й достатніми, а власне втручання в його свободу вираження поглядів не відповідало нагальній суспільній потребі.
Заслуговує на увагу й справа STEPHAN KUCERA v. Austria стосовно правомірності проведення судового засідання в режимі відеоконференції під час пандемії COVID-19. Заявник стверджував про порушення права на справедливий суд. Проте ЄСПЛ констатував відсутність порушення ст. 6 Конвенції.
Проведення слухання через відеозв'язок мало чітку правову основу, а саме національний Допоміжний закон про адміністративне провадження у зв’язку з COVID-19, прийнятий спеціально для регулювання проваджень у період пандемії.
Що стосується прав учасників, то адвокат не заперечував проти проведення слухання через відеозв’язок до його проведення, а зробив це лише після його початку; суд не зобов’язував заявника та його адвоката брати участь у засіданні через відеозв’язок із двох різних місць, і вони могли організовувати свою участь як окремо, так і спільно, а також наводити аргументи й ставити запитання свідкам.
Щодо технічної якості зв’язку ЄСПЛ зауважив, що виявлені під час засідання проблеми зі звуком були оперативно вирішені. Оскільки сторони відмовилися від зачитування протоколу наприкінці засідання, вони втратили можливість зафіксувати технічні перешкоди, і ЄСПЛ визнав, що в заявника не було достатньо доказів, які б свідчили про технічні проблеми, що перешкоджали йому ефективно брати участь у провадженні.
Говорячи про публічність судового розгляду, ЄСПЛ наголосив, що громадськість не була формально виключена із засідання, проведеного через відеозв’язок. Інформація про слухання розміщувалася на дошці оголошень суду, до будівлі якого доступ не обмежувався, і суддя могла поінформувати будь-кого, хто заходив до зали засідань, про можливість взяти участь у відеоконференції.
Нагадуємо, що з усіма оглядами практики ЄСПЛ, які підготував Верховний Суд, можна ознайомитися за посиланням: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pokazniki-diyalnosti/analiz/.
