В Україні зростає кількість людей, які розпочинають процедуру особистого банкрутства. За статистичними даними, у 2025 році місцевими господарськими судами було відкрито 1371 справу про неплатоспроможність фізичних осіб, тоді як у 2024 кількість таких справ становила 962.
Процедура неплатоспроможності фізичних осіб передбачена Кодексом України з процедур банкрутства і дозволяє боржнику офіційно визнати нездатність виконувати свої грошові зобов'язання. Мета — врегулювати боргове навантаження, відновити платоспроможність людини, яка заборгувала, та зберегти справедливий баланс між її інтересами і вимогами кредиторів.
Міністерство юстиції роз’яснює, що таке неплатоспроможність фізичної особи, за яких обставин можна звертатись до суду для відкриття провадження, які етапи процедури у справі та що слідує за визнанням людини банкрутом.
Що таке неплатоспроможність
Неплатоспроможність — це неспроможність особи виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами у встановлені строки. Загроза неплатоспроможності настає за обставин, які вказують на те, що людина не зможе своєчасно виконати свої грошові зобов’язання протягом наступних 12 місяців.
Хто і коли може подати заяву
На відміну від банкрутства юридичних осіб, ініціювати процедуру банкрутства фізичної особи може лише сама особа.
Людина має право подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до господарського суду за місцем проживання, якщо наявна хоча б одна з таких підстав:
- припинено погашення кредитів або інших планових платежів у розмірі понад 50% щомісячних зобов’язань протягом двох місяців;
- відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а заходи виконавчої служби з його розшуку були безрезультатними;
- наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Господарський суд відмовляє у відкритті провадження, якщо: відсутні підстави для відкриття такого провадження; зобов’язання перед кредиторами виконано у повному обсязі; особу притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов’язані з неплатоспроможністю; особу визнано банкрутом протягом попередніх п’яти років.
Які документи подаються
Разом із заявою до суду подається пакет документів, що підтверджують фінансовий та майновий стан боржника, зокрема:
- декларація про майновий стан (у тому числі щодо членів сім’ї);
- список кредиторів і боржників із зазначенням сум;
- документи про доходи (трудову діяльність);
- опис майна із підтвердними документами;
- інформація про рахунки в банках та інших фінансових установах;
- копії правочинів щодо цінного майна за останній рік.
Разом із заявою особа має подати свої пропозиції щодо реструктуризації боргів (проєкт плану реструктуризації боргів).
Вимоги до заяви про відкриття провадження викладені у статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відкриття провадження
Якщо немає підстав для відмови чи повернення заяви, суд не пізніше п’яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу про відкриття провадження. У ній зазначають дату підготовчого засідання — впродовж 15 робочих днів з дня постановлення ухвали.
Суд призначає арбітражного керуючого, який не є представником ні боржника, ні кредиторів. Він здійснює аналіз фінансового стану боржника, організовує взаємодію між боржником та кредиторами, контролює обґрунтованість вимог кредиторів та дотримання боржником вимог закону, зокрема принципу добросовісності, і звітує перед судом.
З моменту відкриття провадження припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій та вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів (крім аліментів і відшкодування шкоди).
Процедури у справі про неплатоспроможність
І Процедура реструктуризації боргів
Процедура реструктуризації боргів передбачає реалізацію частини майна, відстрочення, розстрочення виконання зобов’язання, зміну способу, порядку, строків виконання, прощення (списання) боргів, виконання зобов’язання боржника третіми особами тощо.
У плані реструктуризації буде вказано:
- розмір суми, яка буде виплачена кредиторам;
- розмір суми, яка буде прощена (списана) у разі виконання плану;
- розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні;
- розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов’язкових періодичних зобов’язань (виплата аліментів тощо).
Податковий борг, що виник протягом трьох років до дня відкриття провадження, визнається безнадійним та списується.
Борги, що не підлягають реструктуризації: щодо сплати аліментів; щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи; щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та щодо сплати інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
При виконанні боржником плану реструктуризації господарський суд закриває провадження, відтак настають наслідки, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства щодо звільнення особи від боргів.
ІІ Процедура погашення боргів
Процедура погашення боргів передбачає задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна особи, визнаної банкрутом. Вона вводиться у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Майнові активи, які не підлягають продажу:
- житло, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (квартира площею не більше 60 кв. м. або житловою площею не більше 13,65 кв. м. на кожного члена сім’ї боржника чи житловий будинок площею не більше 120 кв. м.) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке не може бути звернено стягнення;
- кошти, що перебувають на рахунках боржника у пенсійних фондах та фондах соціального страхування.
За недостатності майна для задоволення вимог кредиторів, борги вважаються погашеними, крім випадків, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Борги, що не підлягають списанню
Після завершення процедури не підлягають списанню борги щодо:
- відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;
- сплати аліментів;
- виконання інших вимог, які нерозривно пов’язані з особистістю фізичної особи.
Наслідки визнання банкрутом та закриття провадження
Протягом п’яти років після визнання особи банкрутом:
- не може бути відкрито провадження у справі про неплатоспроможність за її заявою (крім випадку повного погашення боргів);
- людина зобов’язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності інші сторони таких договорів.
Протягом трьох років після визнання особи банкрутом вона не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію.
Суд, закриваючи провадження, ухвалює рішення про звільнення особи від боргів.
Судові процедури у справі про неплатоспроможність застосовуються як до фізичних осіб, так і до фізичних осіб — підприємців.
