27 лютого 2026 року у Верховному Суді відбувся круглий стіл, присвячений презентації Висновку № 28 (2025) Консультативної ради європейських суддів «Про важливість добробуту суддів для здійснення правосуддя» з метою представлення та обговорення його ключових положень.
Учасники обговорили ключові положення документа та значення європейських стандартів у сфері правосуддя. Висновок окреслює підходи до забезпечення належних умов праці суддів, запобігання професійному вигоранню та збереження їхнього психологічного і фізичного здоров’я як важливої передумови незалежності та якості правосуддя.
З вітальними словами до учасників звернулися Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак і Керівник Секретаріату Консультативної ради європейських суддів та європейських прокурорів Арташес Мелікян (онлайн).
Із презентацією виступили суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко та суддя Верховного Суду Єгор Краснов — представники України в Консультативній раді європейських суддів.
Зокрема було зазначено, що добробут суддів – це безперервний процес, що дає змогу суддям успішно функціонувати в усіх аспектах їхнього професійного життя, та як мінімум, підтримувати рівень фізичного і психологічного здоров’я, необхідний для ефективного та результативного виконання судових обов’язків із дотриманням незалежності, неупередженості та доброчесності.
Основою забезпечення добробуту є надійна система управління, яка розглядається як передумова незалежності, неупередженості та якості правосуддя.
Судова влада повинна нести відповідальність за створення й підтримку таких систем, включаючи повноваження, структури, процеси та механізми контролю.
Стратегія управління має включати чіткі стандарти на національному рівні та відповідальні ефективні структури управління добробутом суддів. Має бути забезпечений достатній розподіл ресурсів для розроблення політик і процедур, спрямованих на підтримку добробуту суддів.
Рекомендовано створення спеціальних комітетів для розробки, ефективного впровадження координації та моніторингу стратегій і планів добробуту. Ці стратегії в подальшому доцільно стандартизувати для застосування на національному рівні в усіх судах.
Доцільним є створення підрозділів з профілактики професійних ризиків, до обов’язків яких може входити проведення періодичних психосоціальних оцінок ризиків, пов’язаних з умовами праці суддів, оцінка рівня стресу, психологічного стану судді, розробка політик, залучення фахівців з організації праці та організаційних психологів.
У ході обговорення член Вищої ради правосуддя Ольга Попікова наголосила, що судді працюють в умовах надмірного навантаження, хронічної втоми та постійного стресу, особливо в реаліях війни. Водночас у суддівському середовищі не прийнято відкрито говорити про емоційне виснаження — часто через сором або небажання визнавати проблему.
Вона підкреслила, що надмірне навантаження може спричиняти емоційне виснаження судді, що, своєю чергою, іноді призводить до зривів або неетичної поведінки. Наслідком цього може стати звернення скаржників до дисциплінарного органу та відкриття дисциплінарного провадження щодо судді.
На думку Ольги Попікової, необхідно відкрито обговорювати ці проблеми та враховувати людський фактор, адже судді також потребують розуміння і підтримки.
За словами члена Вищої ради правосуддя Олексія Мельника, обов’язок дбати про добробут суддів у межах повноважень Вищої ради правосуддя є складовою її щоденної роботи. У ВРП функціонують робочі групи з питань фінансового забезпечення, визначення нормативів кадрового, матеріально технічного та іншого забезпечення судів, забезпечення незалежності суддів, а також узагальнення дисциплінарної практики. Зокрема, 26 лютого 2026 року ВРП ухвалила звернення до Кабінету міністрів України щодо визначення пріоритетних завдань фінансового забезпечення судової влади та гарантій її незалежності на 2027–2029 роки.
Водночас частину рекомендацій Висновку КРЄС орган суддівського врядування не може реалізувати самостійно. Зокрема, держава поки що не має належних механізмів реагування саме в аспекті підтримки добробуту та відновлення психоемоційного стану судді.
У цьому контексті Олексій Мельник наголосив на необхідності ширшого внутрішнього обговорення в межах самої судової системи та ініціювання відповідних заходів. На його переконання, однією з гарантій добробуту суддів має стати саме ініціативність — як інструмент забезпечення справедливості та розвитку системи. З огляду на це він звернув увагу на важливість майбутнього З’їзду суддів як майданчика для обговорення проблем, які не завжди є достатньо помітними.
Член ВРП Тетяна Бондаренко наголосила, що тема добробуту суддів тривалий час залишалася фактично «закулісною» і не була предметом публічного обговорення. Вона подякувала європейським партнерам за надання цьому питанню чіткої інституційної форми, підкресливши, що відповідний висновок стане важливим орієнтиром для подальшої роботи.
За її словами, у дисциплінарній практиці ВРП обов’язково враховуються реальні умови роботи суддів і надмірне навантаження. Зокрема, під час розгляду скарг щодо тривалості розгляду справ береться до уваги об’єктивна неможливість дотримання процесуальних строків за нинішнього кадрового та ресурсного забезпечення. Це також враховується при визначенні виду дисциплінарного стягнення.
Окремо вона зазначила, що хоча ВРП бере активну участь у формуванні бюджетної політики в судовій сфері та послідовно виступає проти ініціатив щодо зменшення суддівської винагороди чи виплат суддям у відставці, розглядаючи це як загрозу незалежності судової влади.
Також Тетяна Бондаренко звернула увагу на проблему втручання в діяльність суддів — зокрема через публікації в медіа, персональні інформаційні атаки та повідомлення на особисті телефони суддів, що створює додатковий психологічний тиск. За її словами, ВРП реагує на такі випадки в межах наданих законом повноважень.
Під час заходу окрему увагу було приділено темі впливу дефіциту сну та професійного виснаження на здійснення правосуддя. У межах тематичної дискусії адвокат Ілона Камінська та сомнотерапевт Оксана Волошина акцентували на ризиках хронічного стресу та перевтоми для когнітивних функцій і якості ухвалення судових рішень.
За підсумками круглого столу учасники наголосили на важливості системного впровадження стандартів Ради Європи щодо забезпечення належних умов здійснення правосуддя, зокрема через підтримку професійного добробуту суддів як одного з ключових елементів для підвищення ефективності правосуддя, що сприятиме зміцненню довіри до судової влади.
***
Захід організовано Консультативною радою європейських суддів (КРЄС) спільно з Верховним Судом за підтримки Офісу Ради Європи в Україні в межах проєкту «Підтримка України у впровадженні стандартів Ради Європи щодо судової влади».
Участь у круглому столі взяли судді Верховного Суду, апеляційних та місцевих судів, судді Конституційний Суд України, представники Ради суддів України, Національної школи суддів України, Державної судової адміністрації України, Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, Міністерства юстиції України, а також науковці, представники громадських організацій, експерти Ради Європи та члени Консультативної ради європейських суддів.
З текстом Висновку № 28 (2025) Консультативної ради європейських суддів «Про важливість добробуту суддів для здійснення правосуддя» англійською мовою можна ознайомитися за посиланням: https://rm.coe.int/opinion-no-28-2025-of-the-ccje-published-2777-3381-6338-v-1/48802aca25
Фото: Верховний Суд
