Матеріальна підтримка між чоловіком і дружиною – важлива складова сімейного життя. Законодавство встановлює права та обов’язки подружжя на утримання. Ним визначено, хто має право на утримання, в яких випадках воно надається, а також у який спосіб це можна реалізувати. Така підтримка може надаватися як під час шлюбу, так і після його розірвання.
Відповідно до статті 75 Сімейного кодексу України (далі – Кодекс) дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.
Зауважимо, що не має права на утримання той із подружжя, хто негідно поводився у шлюбних відносинах, а також той, хто став непрацездатним у зв’язку із вчиненням ним умисного кримінального правопорушення, якщо це встановлено судом.
Той із подружжя, хто став непрацездатним у зв’язку з протиправною поведінкою другого з подружжя, має право на утримання незалежно від права на відшкодування шкоди відповідно до Цивільного кодексу України.
Крім того, статтею 90 Кодексу встановлено, що дружина, чоловік взаємно зобов’язані брати участь у витратах, пов’язаних із хворобою або каліцтвом другого з подружжя.
Право на утримання після розірвання шлюбу
Розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу.
Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо:
- вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу;
- вона стала особою з інвалідністю після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу;
- на момент розірвання шлюбу жінці, чоловікові до досягнення встановленого законом пенсійного віку залишилося не більш як п’ять років, вона, він матимуть право на утримання після досягнення цього пенсійного віку, за умови, що у шлюбі вони спільно проживали не менш як десять років;
- у зв’язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім’ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв’язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним, за умови, що потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання у цьому випадку триває протягом трьох років від дня розірвання шлюбу (стаття 76 Кодексу).
Способи надання утримання одному з подружжя
- За домовленістю
Утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою.
Подружжя має право укласти договір про надання утримання одному з них, у якому визначити умови, розмір та строки виплати аліментів. Договір укладається у письмовій формі та нотаріально посвідчується. У разі невиконання одним із подружжя свого обов’язку за договором про надання утримання аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса (стаття 77, 78 Кодексу).
- За рішенням суду
За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі.
Cплачуються аліменти щомісячно. За взаємною згодою аліменти можуть бути сплачені наперед.
Аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Якщо позивач вживав заходів щодо одержання аліментів від відповідача, але не міг їх одержати внаслідок ухилення відповідача від їх сплати, суд, залежно від обставин справи, може постановити рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більш як за один рік. Якщо один із подружжя одержує аліменти у зв’язку з інвалідністю, сплата аліментів триває протягом строку інвалідності. У разі подання відповідного документа про продовження строку інвалідності стягнення аліментів продовжується на відповідний строк без додаткового рішення суду про це.
У разі виїзду платника аліментів на постійне місце проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти можуть бути сплачені наперед за час, визначений домовленістю подружжя, а у разі спору – за рішенням суду.
Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану (статті 77, 79, 80 Кодексу).
Припинення права одного з подружжя на утримання
Право одного з подружжя на утримання, а також право на утримання, яке особа має після розірвання шлюбу, припиняється у разі поновлення його працездатності, а також реєстрації ним повторного шлюбу. Право на утримання припиняється від дня настання цих обставин.
Якщо після припинення права на утримання виконання рішення суду про стягнення аліментів буде продовжуватися, всі суми, одержані як аліменти, вважаються такими, що одержані без достатньої правової підстави, і підлягають поверненню у повному обсязі, але не більш як за три роки.
Право одного з подружжя на аліменти, які були присуджені за рішенням суду, може бути припинене за рішенням суду, якщо буде встановлено, що:
- одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги;
- платник аліментів неспроможний надавати матеріальну допомогу.
Право одного з подружжя на утримання припиняється у випадках, передбачених статтями 83, 85, 87 і 89 Кодексу (стаття 82 Кодексу).
Позбавлення права на утримання або обмеження його строком
Рішенням суду може бути позбавлено одного з подружжя права на утримання або обмежено його строком, якщо:
- подружжя перебувало в шлюбних відносинах нетривалий час;
- непрацездатність того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, виникла в результаті вчинення ним умисного кримінального правопорушення;
- непрацездатність або тяжка хвороба того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, була прихована від другого з подружжя при реєстрації шлюбу;
- одержувач аліментів свідомо поставив себе у становище такого, що потребує матеріальної допомоги (стаття 83 Кодексу).
Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини
Дружина має право на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини до трьох років від чоловіка - батька дитини.
Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років.
У цих випадках дружина має право на утримання незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду.
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу (стаття 84 Кодексу).
Право на утримання припиняється в разі припинення вагітності, народження дитини мертвою, якщо дитина передана на виховання іншій особі, у разі смерті дитини, а також, якщо за рішенням суду виключено відомості про чоловіка як батька з актового запису про народження дитини (стаття 85 Кодексу).
Право чоловіка на утримання у разі проживання з ним дитини
Чоловік, з яким проживає дитина, має право на утримання від дружини - матері дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, чоловік, з яким проживає дитина, має право на утримання від дружини до досягнення дитиною шести років.
Право на утримання чоловік має незалежно від того, чи він працює, та незалежно від його матеріального становища, за умови, що дружина може надавати матеріальну допомогу. Таке право він має і після розірвання шлюбу (стаття 86 Кодексу).
Право чоловіка на утримання припиняється, якщо дитина передана на виховання іншій особі, у разі смерті дитини, а також, якщо за рішенням суду виключено відомості про дружину як матір з актового запису про народження дитини (стаття 87 Кодексу).
Право на утримання того з подружжя, з ким проживає дитина з інвалідністю
Якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.
Розмір аліментів тому з подружжя, з ким проживає дитина з інвалідністю, визначається за рішенням суду відповідно до частини першої статті 80 Кодексу, без урахування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина (стаття 88 Кодексу).
Припинення права на утримання за домовленістю подружжя
Подружжя, а також особи, шлюб між якими було розірвано, мають право укласти договір про припинення права на утримання взамін набуття права власності на житловий будинок, квартиру чи інше нерухоме майно або одержання одноразової грошової виплати.
Договір, за яким передається у власність нерухоме майно, має бути нотаріально посвідчений. Право власності на нерухоме майно, що передається за таким договором, виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.
Якщо особи домовилися про припинення права на утримання у зв’язку з одержанням одноразової грошової виплати, обумовлена грошова сума має бути внесена на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса до посвідчення договору.
На майно, одержане на підставі договору про припинення права на утримання, не може бути звернене стягнення (стаття 89 Кодексу).
