Попри критику й об’єктивні труднощі, за останні 15 років судова система істотно змінилася на краще. Насамперед ідеться про розвиток підходів до захисту прав людини та дотримання принципу верховенства права в сучасному його розумінні. Цей прогрес очевидний і надалі лише посилюватиметься.
Про це зазначив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час інтерв’ю в межах XIV Судового форуму, організованого Асоціацією правників України.
У розмові з інтерв'юером – президентом АПУ Миколою Стеценком – Станіслав Кравченко окреслив ключові пріоритети розвитку судової влади у найближчій перспективі — від оптимізації мережі судів і кадрової політики до посилення комунікацій і зміцнення довіри суспільства до суду.
Він наголосив, що з огляду на зміну територіального устрою держави оптимізація судів є неминучою. У ситуації, коли в окремих судах працює один суддя або немає жодного, укрупнення дасть змогу забезпечити громадянам реальний доступ до правосуддя. Хоча цей процес рухається повільно, потреба в таких змінах є беззаперечною.
Окремо Голова ВС зупинився на проблемі кадрового дефіциту, назвавши її одним із найсерйозніших викликів. Наразі кількість звільнених суддів перевищує кількість призначених, що створює ризик фактичної відсутності судових послуг у деяких населених пунктах. Процедури добору, на його думку, потребують спрощення та пришвидшення, адже тривалі конкурси є неефективними в умовах війни та постійного зростання навантаження на суди.
Значну увагу Станіслав Кравченко приділив питанню комунікацій та довіри суспільства до судової влади. Результати недавнього соціологічного дослідження свідчать про суттєвий розрив між реальним досвідом людей у судах і загальним сприйняттям судової системи в медіа. Переважна більшість учасників процесів позитивно оцінює законність та обґрунтованість рішень, однак рівень загальної довіри до судів залишається значно нижчим через домінування негативних наративів у інформаційному просторі.
Станіслав Кравченко підкреслив, що Верховний Суд і надалі розвиватиме відкриту комунікацію, продовжуватиме дослідження громадської думки та взаємодію з професійною спільнотою, адже довіра — це результат послідовної щоденної роботи.
На завершення Голова ВС зазначив, що навіть в умовах війни робота судової системи не зупинялася жодного дня. Забезпечення функціонування судів у таких обставинах є значним досягненням, яке демонструє стійкість системи та дозволяє будувати подальший розвиток не «з нуля», а на вже сформованій основі.
Суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Євген Петров виступив із доповіддю «Позовна давність в період воєнного стану: скасування зупинення та виклики судовій практиці».
Він зазначив, що під час карантину 2020 року строки позовної давності були «заморожені» відповідно до п. 12 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. У 2022 році до системи правового регулювання додалося «воєнне» призупинення строків. Зокрема, п. 19 зазначеного розділу передбачав продовження строків позовної давності на період дії воєнного або надзвичайного стану.
Крім того, п. 18 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачав особливості відповідальності за прострочення виконання грошових зобов’язань у період дії воєнного або надзвичайного стану. Зокрема, позичальник звільнявся від обов’язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання кредитного або позикового договору, а нараховані включно з 24 лютого 2022 року платежі підлягали списанню кредитодавцем.
Також 4 вересня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу “Прикінцеві та перехідні положення” ЦК України щодо поновлення перебігу позовної давності», згідно з яким п. 19 розділу виключається. Набрання чинності Законом фактично скасувало «воєнне» призупинення строків, повернувши застосування загального та спеціальних строків позовної давності, встановлених ЦК України.
Наведені законодавчі зміни породили низку питань. Відповіді на них давала судова практика, яку проаналізував доповідач.
Він, зокрема, звернув увагу на постанову ВП ВС від 2 липня 2025 року у справі № 903/602/24. В ній зроблено висновок, що коли позовна давність не спливла станом на 2 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року — на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року — на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану. Тому звернення до суду з позовними вимогами про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних без обмеження останніми трьома роками, що передували подачі позову, є обґрунтованим, у разі якщо позовна давність за такими вимогами не спливла станом на 2 квітня 2020 року.
Також суддя навів постанову від 14 червня 2023 року у справі № 755/13005/16-ц, у якій ВП ВС дійшла висновку, що переривання загальної позовної давності за вимогою про стягнення боргу за основним зобов'язанням не перериває перебігу загальної позовної давності за вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки і навпаки.
Крім того, Євген Петров звернув увагу на постанову КЦС ВС від 20 червня 2024 року у справі № 465/4217/14. Суд вказав, що право на пред'явлення позову про недійсність заповіту виникає лише після смерті заповідача, і тільки з часу відкриття спадщини заповіт можна оспорити, вступивши у спадкові правовідносини, з чим пов'язується набуття особою статусу зацікавленої особи. А в постанові від 5 вересня 2022 року у справі № 385/321/20 ОП КЦС ВС зробила висновок щодо позовної давності при поданні позову про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.
Суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді Юрій Чумак звернув увагу на те, що захист права власності є ключовою умовою існування демократичної держави, а суди залишаються основним інструментом забезпечення цього захисту. Він нагадав, що законодавець протягом останніх років послідовно посилює гарантії добросовісних набувачів, що підтверджують і попередні зміни до цивільного законодавства, і новий Закон України № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», який набрав чинності 9 квітня 2025 року, спрямований на посилення правового захисту добросовісних набувачів.
Значна частина нинішніх спорів щодо витребування майна пов’язана з історичними обставинами, коли державна власність у різні періоди передавалася або відчужувалася з порушеннями. Суди вимушені шукати баланс між інтересом суспільства у відновленні законності (насамперед щодо земель природно-заповідного фонду, водного фонду чи об’єктів культурної спадщини) та необхідністю захищати право приватної власності, щоб уникати правової невизначеності й свавілля.
Юрій Чумак акцентував на ключових положеннях Закону № 4292-IX, який, зокрема, встановлює додаткові гарантії для добросовісних набувачів і передбачає п’ять категорій необоротоздатних активів, на які дія закону не поширюється. При цьому суддя зазначив, що перелік таких необоротоздатних активів досі не затверджений, що створює правову невизначеність: особа може придбати майно, яке формально відображене в усіх державних реєстрах, але фактично не повинно було бути об’єктом цивільного обороту.
Окремо суддя зупинився на презумпції добросовісності набувача та підкреслив, що саме позивач повинен довести недобросовісність, зокрема те, що набувач знав або повинен був знати про неможливість відчуження майна. Він також пояснив особливості застосування нового закону в частині вибору способу захисту: якщо позов заявлено як негаторний, суд розглядає його саме як негаторний, тоді як вимога про внесення коштів на депозит застосовується лише до віндикаційних позовів.
Підсумовуючи, Юрій Чумак повідомив, що Пленум Верховного Суду звернувся до Конституційного Суду України щодо темпоральної дії перехідних положень Закону № 4292-IX, зокрема щодо можливості зворотної дії в часі та природи встановленого 10-річного строку — чи є він присічним, чи різновидом позовної давності. Суддя також навів приклад спорів щодо малої приватизації, у яких законодавець визначив тримісячний строк позовної давності, що впливає на підхід судів до розгляду таких справ.
Детальніше з презентацією Юрія Чумака можна ознайомитися за посиланням: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2025/Prezent_Zahust_prav_nabuvach.pdf.
