Аналізу та обговоренню пропозицій стосовно підготовки висновків Пленуму Верховного Суду щодо проєктів законів України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо функціонування військових судів» (реєстр. № 13048 від 27 лютого 2025 року) та «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо створення та організації діяльності військових судів» (реєстр. № 13048-1 від 11 березня 2025 року) було присвячене засідання робочої групи Науково-консультативної ради при Верховному Суді. Захід, який тривав понад три години, об’єднав суддів Верховного Суду, провідних науковців України у сфері судоустрою, представників парламенту, Офісу Президента України, правників-практиків, представників прокуратури, адвокатури, органів військового управління, командування, міжнародних експертів.
Засідання відкрив суддя Великої Палати Верховного Суду, вчений секретар НКР при ВС Олег Ткачук, який окреслив ключову мету роботи – вироблення узгодженої позиції Науково-консультативної ради щодо законодавчих ініціатив перед їх винесенням на розгляд Пленуму Верховного Суду. Метою обох законопроєктів, як пояснив Олег Ткачук, є створення ефективного та дієвого механізму судочинства у військовій сфері, судового захисту порушених прав і законних інтересів військовослужбовців шляхом запровадження визначеної ст. 125 Конституції України спеціалізації судоустрою і відновлення функціонування військових судів у системі судів загальної юрисдикції.
За його словами, місія Верховного Суду в підготовці висновку про зазначені законопроєкти – значуща. Важливо, щоб ці законодавчі ініціативи могли бути реалізовані на практиці та сприяли справжньому забезпеченню захисту прав і свобод військовослужбовців. Правосуддя у військовій сфері має охопити всі аспекти для забезпечення правопорядку та справедливості.
До вітального слова та обговорення долучилися народний депутат України, ініціатор законопроєкту № 13048-1 Максим Дирдін та Генеральний директор Директорату з питань правової політики Офісу Президента України Віктор Дубовик. Максим Дирдін представив основні положення законопроєктів № 13048 та № 13048-1. Він зосередив увагу на моделі триланкової системи військових судів, структурі та визначенні юрисдикції. Віктор Дубовик акцентував, що при розгляді питання створення системи військової юстиції необхідно зважати як на думку самих військових, так і на висновки Європейської комісії за демократію через право (Венеційська комісія) у світлі євроінтеграційного шляху України.
У дискусії взяли участь науковці – члени НКР при Верховному Суді Павло Богуцький та Володимир Пашинський, які зауважили, що створення повноцінної системи військової юстиції – один із чинників, який забезпечує європейський вибір України.
Також думками поділилися представники Збройних Сил України та Міністерства оборони України.
Значна частина дискусії була присвячена питанням відповідності запропонованих моделей створення військових судів умовам воєнного часу, обсягу юрисдикції, у тому числі щодо соціального захисту військовослужбовців і членів їхніх сімей, а також питанням забезпечення правопорядку і правосуддя у військовій сфері.
Особлива увага приділялася конституційності пропозицій та дотриманню принципу незалежності суддів. Голова Комітету з питань верховенства права Національної асоціації адвокатів України, член Венеційської комісії (2009–2013) Марина Ставнійчук відзначила необхідність співвіднесення положень законопроєктів із гарантіями, закріпленими у ст. 126 Конституції України. Вона звернула увагу й на потребу дотримання європейських стандартів добору суддів і ризики, які можуть виникнути в разі скорочення конкурсної процедури. Під час дискусії також виступили заступник голови Вищої ради правосуддя Оксана Кваша, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Олексій Омельян, науковці та судді, наголосивши на потребі уникнення конфлікту норм Конституції України із запропонованими положеннями.
Зокрема, Оксана Кваша повідомила, що раніше, у серпні 2024 року, ВРП надала консультативний висновок до законопроєкту № 10301 про запровадження в судах спеціалізації суддів з розгляду військових та воєнних злочинів. Щодо створення або ж відновлення системи військових судів вона зазначила, що ключовим і нагальним питанням є захист прав людини, а саме військовослужбовців, з урахуванням специфіки військової галузі.
Олексій Омельян зосередився на ролі ВККС України в майбутньому доборі кадрових ресурсів для військових судів та перспективах їх наповнення. Щодо кваліфікаційних вимог до кандидатів на посаду судді військових судів спікер наголосив, що необхідно передбачити в законодавстві можливість доступу до суддівських посад фахівців із військового права.
Учасники детально розглянули питання організації роботи військових судів, що запропоновані законопроєктами:
- дислокація;
- проведення виїзних засідань;
- формування апеляційної та касаційної інстанцій.
Значну увагу було приділено статусу суддів, можливості встановлення обов’язкової вимоги офіцерського звання та проблемі формування кадрового резерву. Голова Державної судової адміністрації України Максим Пампура у своєму виступі окреслив організаційні аспекти створення нових судів, наголосивши на реальній можливості уникнення залежності від військових структур у питаннях матеріального забезпечення.
На завершення учасники запропонували на підставі обговорення виробити спільні письмові рекомендації, які ляжуть в основу висновку Науково-консультативної ради для Пленуму Верховного Суду. Серед ключових пропозицій:
- необхідність чіткого визначення юрисдикції військових судів з урахуванням балансу між кримінальними, адміністративними та соціальними справами;
- гарантії незалежності військових суддів, у тому числі їх непідпорядкованість військовому командуванню;
- створення цілісної триланкової системи військових судів, адаптованої до умов воєнного стану;
- забезпечення належного фінансування та кадрового резерву для стабільного функціонування;
- використання кращих практик країн-членів НАТО та ЄС з урахуванням українських реалій.
Тож засідання робочої групи НКР при ВС за участю запрошених гостей стало важливим кроком на шляху вироблення спільної позиції щодо діяльності військових судів в Україні. Учасники дійшли згоди, що реформування в цій сфері має відбуватися з урахуванням конституційних принципів, міжнародних стандартів і сучасних викликів, пов’язаних із триваючою війною рф проти України.
