Процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі за фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 зупинено апеляційне провадження у справі № 922/4460/21 за апеляційними скаргами фізичної особи та арбітражного керуючого на ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.01.2025, постановлену за результатом розгляду заяви Акціонерного товариства "Укрсиббанк" про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у даній справі, до припинення відносно боржника обставин, передбачених п. 3 частини першої ст. 227 ГПК України.
Апеляційний господарський суд зазначив, що наразі в Україні з 24.02.2022 запроваджено і досі триває воєнний стан. Станом на дату судового засідання матеріали справи не містять доказів визнання фізичної особи у судовому порядку безвісно відсутнім або оголошення померлим. Враховуючи, що боржник, перебуваючи на військовій службі в ході виконання своїх обов'язків щодо захисту Батьківщини, зник безвісти, відповідно до наказу Міністерства оборони України не виключений зі списків особового складу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі до припинення відносно боржника обставин, передбачених п. 3 частини першої ст. 227 ГПК України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 25.06.2025 підтримав правову позицію суду апеляційної інстанції, зазначивши, що законом визначено обов'язок суду зупинити провадження у справі за обставин перебування сторони у складі Збройних Сил України. При цьому посилання скаржника про те, що зупинення провадження у справі має здійснюватися лише за клопотанням особи, яка перебуває на військовій службі, зроблені без врахування конкретних обставин цієї справи - зникнення боржника безвісти на території бойових дій (під час воєнних дій), а відтак і фізичної неможливості подання такого клопотання.
