ТОВ звернулося до суду з позовом до Антимонопольного комітету України (АМКУ) про визнання недійсним рішення АМКУ щодо порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу (Рішення АМКУ). Позивач послався на те, що заява про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції подана заявниками до АМКУ через дев’ять місяців з моменту, коли заявники дізналися або повинні були дізнатися про гіпотетичне порушення своїх прав, тоді як ст. 28 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» встановлює строк шість місяців для звернення із заявою до АМКУ. Закінчення такого строку на звернення із заявою є підставою для відмови в її прийнятті, якщо орган АМКУ не визнає поважними причинами пропуску строку на звернення до АМКУ.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, залишив позов без задоволення.
КГС ВС рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін, зазначивши, зокрема, таке.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» особи, права яких порушені діями, визначеними цим Законом як недобросовісна конкуренція, можуть протягом шести місяців з дня, коли вони дізнались або повинні були дізнатися про порушення своїх прав, звернутися до АМКУ, його територіальних відділень із заявою про захист своїх прав.
Закінчення строку звернення із заявою є підставою для відмови у прийнятті заяви, якщо орган АМКУ не визнає поважними причини пропуску строку звернення із заявою.
Як унормовано ст. 28-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», суб'єкт господарювання не може бути притягнутий до відповідальності за вчинення дій, що визначені цим Законом як недобросовісна конкуренція, якщо закінчився строк давності притягнення до відповідальності. Строк давності притягнення до відповідальності за недобросовісну конкуренцію становить три роки з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення – з дня закінчення вчинення порушення. Перебіг строку давності зупиняється на час розгляду органами АМКУ справи про недобросовісну конкуренцію.
КГС ВС зазначив, що, як встановлено судами попередніх інстанцій із посиланням, зокрема, на Рішення АМКУ, дії ТОВ, які полягали в поширенні невизначеному колу осіб інформації, що вводить в оману, щодо походження коньяків України під позначенням «ADJARI», відбувалися неодноразово, тривали певний період у часі. Отже, такі дії мали триваючий, а не разовий характер.
Так, триваючим порушенням є порушення, яке почалося з протиправної дії чи бездіяльності і здійснюється потім безперервно. Початковим моментом цього діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли особа не виконує конкретного обов’язку або виконує його неповністю чи неналежним чином. Таке порушення припиняється припиненням протиправних дій або виконанням регламентованих обов’язків добровільно чи в примусовому порядку, притягненням винної особи до відповідальності.
Тому оскарження таких дій (бездіяльності) спрямоване на захист інтересу в юридичній визначеності на майбутнє. Такий інтерес порушується, допоки існують триваючі незаконні дії (бездіяльність).
Постанова КГС ВС від 12 червня 2025 року у справі № 910/3667/24– https://reyestr.court.gov.ua/Review/128132887.
