Пенсіонер із Рівного уклав із КП «Рівнеоблводоканал» Договір реструктуризації заборгованості, сплатив борг, а потім звернувся до суду з позовом до водопостачального підприємства про здійснення перерахунку за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Чи правомірні такі вимоги користувача — читайте в матеріалі.
Рівненський апеляційний суд залишив без змін рішення суду попередньої інстанції, яким позивачеві відмовлено у задоволенні позову до РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» про здійснення перерахунку за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, та відхилив апеляційну скаргу представниці ініціатора позову про скасування судового рішення та ухвалення нового — про задоволення позовних вимог її довірителя.
Позивач — співвласник квартири в Рівному, в якій відповідно до довідки про склад зареєстровано, крім нього, ще четверо осіб.
Відповідно до довідки, наданої «Центром надання адміністративних послуг» у лютому 2024 року, четверо членів його родини проживають в одному з сіл неподалік обласного центру.
Позивач перебуває в договірних відносинах із РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» та отримує від відповідача послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Рівнянин, вважаючи, що комунальне підприємство неправильно нараховує йому вартість послуг, оскільки проживає сам, а нарахування за послуги здійснюються на всіх зареєстрованих у квартирі членів родини, у 2024 році звернувся з позовом до суду для захисту своїх порушених прав шляхом зобов’язання відповідача здійснити перерахунок вартості отриманих ним послуг із 2016 року.
Суду відомо, що згідно з п. 3 та п. 4 Рішення Рівненської обласної ради від 06.09.2017 № 682, визначення обсягів водоспоживання для споживачів фізичних осіб здійснюється виходячи із затверджених нормативів (норм) споживання води та відповідно до кількості зареєстрованих осіб за весь період фактичного користування послугами (з моменту реєстрації). Споживачі зобов’язані у разі настання змін (зміни ступеня благоустрою будинку, кількості водокористувачів тощо), але не рідше 1 разу на рік, надати водопостачальному підприємству довідку про кількість зареєстрованих осіб та інших водокористувачів, розмір площі зелених насаджень (включаючи площі саду, городу) та розмір площі благоустрою прибудинкової території, кількість худоби та птиці. У разі несвоєчасного подання такої інформації перерахунки обсягів водоспоживання здійснюються з початку поточного кварталу.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач не довів за допомогою належних та допустимих доказів, що в період з 2016 по 2021 рік він звертався до відповідача із заявою про здійснення перерахунку за користування послугами водопостачання та водовідведення, а також внесення змін щодо кількості водокористувачів.
У 2021 році позивач уклав із комунальним підприємством «Рівнеоблводоканал» Договір реструктуризації заборгованості за Договором про надання послуг із централізованого водопостачання та водовідведення, чим фактично визнав таку заборгованість.
Після цього комунальне підприємство встановило в квартирі рівнянина водолічильник й нарахування за послуги з того моменту відбувається згідно з поданими користувачем щомісячними показами вузлів розподільного обліку води, а не за кількістю зареєстрованих у квартирі осіб.
За умовами Договору реструктуризації заборгованості позивач сплатив готівкою половину заборгованості, а решту суми йому були розстрочені на 25 календарних місяців.
Оскільки рівнянин порушив умови укладеного з відповідачем Договору, комунальне підприємство звернулося до суду із заявою про стягнення заборгованості.
Місцевий суд видав судовий наказ про стягнення з боржника на користь РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» заборгованості за надані послуги.
Позивач повністю сплатив борг, однак звернувся до суду з позовом, яким просив зобов’язати водопостачальне підприємство провести перерахунок за надані послуги.
Однак будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, про які у тексті йшлося вище, особа, яка подала апеляційну скаргу, не надала. Доводи апеляційної скарги представниці позивача зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
Постанова Рівненського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року у справі № 569/11914/24 (провадження № 22-ц/4815/455/25).
