Оскільки відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 181 Сімейного кодексу України саме стягувачеві аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів — в частці від доходу платника або в твердій грошовій сумі.
Рівненський апеляційний суд переглянув апеляційну скаргу, подану представником позивача на рішення місцевого суду, яким його довірителеві відмовлено у задоволенні позову до колишньої дружини про зміну способу та розміру стягуваних аліментів.
Апелянт просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задоволити позовні вимоги.
Апеляційний суд відхилив апеляційну скаргу за наступних підстав.
Із матеріалів справи відомо, що після розірвання шлюбу між сторонами, місцевий суд стягнув із позивача аліменти на користь колишньої дружини на утримання двох малолітніх дітей.
У новому шлюбі позивача народилися ще двоє дітей, що й стало підставою для звернення до суду з позовом до відповідачки про зміну способу та розміру стягуваних аліментів. Серед основних аргументів позивача — неспроможність сплачувати аліменти в розмірі, визначеному судом, у зв’язку з появою нової сім’ї та зростанням витрат неї.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач фактично заявив вимогу про зміну способу стягнення аліментів, як на підставу її задоволення, покликаючись на зміни свого сімейного та матеріального стану.
Рівненський апеляційний суд роз’яснює, що такі вимоги ініціатора позову суперечать чинному законодавству. Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дитини на належне утримання шляхом удосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року № 2037-ІІІ, були внесені зміни в Сімейний кодекс України.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 181 цього Кодексу, спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Отже, саме стягувачу аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів — в частці від доходу платника або в твердій грошовій валюті.
У свою чергу, платник аліментів позбавлений можливості впливати на обрання способу стягнення аліментів, але може звернутися до суду з позовом про зменшення їх розміру.
Оскільки позивач не заявляв вимог про зменшення розміру аліментів у межах способу їх стягнення, який визначений відповідним судовим рішенням, його позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Верховний Суд у постанові від 18 вересня 2019 року в цивільній справі № 755/14073/16-ц підтвердив, що положеннями Сімейного кодексу України передбачена лише можливість зміни розміру аліментів, а не встановленого способу їх стягнення, тобто зменшення або збільшення розміру аліментів, однак позивач цих вимог не заявляв, а суд розглядає справи лише у межах заявлених вимог, тому зменшити розмір у спосіб інший, ніж просить позивач, неможливо.
Постанова Рівненського апеляційного суду від 27 лютого у справі № 570/4535/24 (провадження № 22-ц/4815/325/25).
