Чому діти є вразливою групою; які загальні принципи визначають особливі гарантії для дітей під час судового розгляду; що таке правосуддя, дружнє до дитини, на практиці та про особливості судового процесу за участю дітей як вразливої групи розповів суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Павло Пархоменко на тренінгу для тренерів «Особливості судового провадження за участі вразливих верств населення».
Павло Пархоменко прочитав лекцію «Діти у судовому провадженні як окрема категорія вразливих груп». Він зауважив, що діти потребують постійного догляду і захисту, мають мінливий психоемоційний стан, залежність від дорослих, їхня низька психостійкість дуже часто стає об’єктом маніпулювання і фізичного, психологічного та сексуального насилля тощо. Це, сказав лектор, зумовлює необхідність особливого підходу до розгляду справ за участю дітей.
Керівні принципи Комітету міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей передбачають, що Держави-члени повинні гарантувати ефективне здійснення прав дітей, щоб їхні найкращі інтереси мали першочергову увагу у всьому, що стосується або зачіпає їхні інтереси. ЦПК України наголошує, що суд сприяє створенню належних умов для здійснення малолітньою або неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України (ч. 3 ст. 45 Кодексу). Відповідно до ч. 2 ст. 10 КПК України неповнолітні особи користуються додатковими гарантіями під час їхньої участі в кримінальному провадженні.
Лектор акцентував на важливості забезпечення якнайкращих інтересів дитини під час судового провадження у справах за участю дітей. Згідно з п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини дитина наділяється правом на те, щоб її найкращі інтереси оцінювалися і бралися до уваги першочергово при прийнятті в її відношенні будь-яких дій або рішень як у державній, так і в приватній сфері. У Зауваженнях загального порядку № 14 (2013) про право дитини на приділення першочергової уваги якнайкращому забезпеченню її інтересів ідеться, що найкраще забезпечення інтересів дитини – це право, принцип і правило процедури, які засновані на оцінці всіх елементів, що відображають інтереси дитини або дітей, у конкретних обставинах.
Для визначення найкращих інтересів дитини необхідно в конкретній справі визначити, у чому полягають відповідні елементи, наповнити їх конкретним змістом і визначити значущість кожного з них у співвідношенні з іншими. Зокрема, потрібно враховувати такі елементи, як погляди дитини, її індивідуальність, збереження сімейного оточення і підтримання відносин, піклування, захист і безпеку дитини, її вразливе положення, право дитини на здоров’я та освіту тощо.
Павло Пархоменко звернув увагу на практику ЄСПЛ, яка визначає, що в найкращих інтересах дитини буде, по-перше, збереження її зв’язків із сім’єю (крім випадків, коли сім’я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною), по-друге, забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Також лектор зосередився на особливостях судового процесу за участю дітей як вразливої групи. Зазначив, що правосуддя, дружнє до дитини, на практиці передбачає залучення компетентних фахівців різних напрямів. При цьому Керівні принципи Комітету міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей, визначають, що тоді як судові органи мають кінцеву компетентність і відповідальність за прийняття остаточного рішення, держави-члени повинні, за необхідності, направити спільні зусилля на створення міждисциплінарних підходів з метою оцінки найкращих інтересів дітей під час процедури, пов’язаної з ними. А Зауваження загального порядку Комітету ООН з прав дитини № 24 (2019) про права дитини в системі правосуддя щодо дітей зосереджують увагу на важливості безперервної та систематичної підготовки фахівців системи правосуддя для дітей. Разом із цим фахівці міждисциплінарних груп, окрім здатності працювати в команді, мають бути добре поінформовані про фізичний, психологічний, розумовий і соціальний розвиток дітей та підлітків, а також про особливі потреби найбільш знедолених із них.
Частина лекції Павла Пархоменка була присвячена забезпеченню простору, дружнього до дитини, під час розгляду відповідної категорії справ. Він розповів про моделі «Зелена кімната», «Барнахус» та «Зал судових засідань, дружній до дитини».
Методика «Зелена кімната» може застосовуватися суддями та іншими суб’єктами захисту прав дітей для проведення інтерв’ювання (допиту / опитування) дитини з урахуванням її вікових і психологічних особливостей та в умовах, що мінімізують і не допускають повторної травматизації психіки дитини. «Барнахус» (Barnahus, у перекладі з ісландської – «будинок дитини») – це модель міждисциплінарного та міжвідомчого підходу, яка гарантує співробітництво між різними організаціями (судовими, громадськими, медичними) на одній, комфортній для перебування дитини території, де дітям і родині разом під одним дахом пропонується необхідна допомога й підтримка. Також лектор на прикладах розповів про спеціальний дизайн зали судового засідання для розгляду справ щодо дітей. В такій залі немає кабіни для обвинуваченого, вона оформлена в особливих світлих кольорах, у ній наявні спеціальні картинки й пам'ятки, які роз'яснюють права та обов'язки, учасники судового засідання знаходяться на одному рівні (без підвищень), передбачено перебування дитини в безпосередній близькості до батьків, законного представника та ін.
Окремо суддя зупинився за питанні про з’ясування думки дитини. Зауважив, що іноді помилково має місце позиція про те, що з’ясувати думку дитини можливо лише після досягнення нею десятирічного або чотирнадцятирічного віку (ст. 160 СК України, статті 29, 31 ЦК України). Водночас у ст. 171 СК України закріплено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Доповідач зазначив, що норми міжнародних актів не встановлюють будь-якого вікового обмеження щодо права дитини висловлювати свої погляди, і держави-учасники не заохочуються до введення в законодавстві або на практиці вікових обмежень, які б ущемляли право дитини бути почутою, з усіх питань, що стосуються її інтересів.
Тренінг, організований Національною школою суддів України за підтримки Консультативної місії Європейського Союзу (КМЄС в Україні), відбувся 6–7 березня 2025 року.
Презентація Павла Пархоменка – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2025/Prezent_Ditu_v_sud_prov_1.pdf.
