Обміну думками щодо викликів, пов’язаних з мораторіями, та впливу мораторіїв на звернення стягнення на майно та банкрутство державних підприємств в Україні був присвячений круглий стіл «Скасування мораторіїв на звернення стягнення на майно та банкрутство державних підприємств в Україні», участь у якому взяли Секретар Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич і головний спеціаліст відділу аналізу практики ЄСПЛ та Суду ЄС департаменту аналітичної та правової роботи ВС Олена Тарасенко.
У межах заходу презентовано проєкт технічного співробітництва Європейського банку реконструкції та розвитку «Україна – Допомога щодо мораторіїв на звернення стягнення на майно та банкрутство державних підприємств». Мета проєкту – підтримати уряд України в аналізі економічних наслідків, установленні принципів та політики скасування мораторіїв, а також розробленні поетапної дорожньої карти поступового скасування мораторіїв.
Під час дискусії щодо мораторіїв на виконання судових рішень, що є однією з проблем, яка перебуває під наглядом у контексті виконання рішень ЄСПЛ у групі справ «Юрій Миколайович Іванов / Бурмич та інші проти України», Віталій Уркевич нагадав, що Верховний Суд порушував питання конституційності відповідних законодавчих приписів у своїх конституційних поданнях до Конституційного Суду України.
Так, у червні 2020 року Верховний Суд за власною ініціативою звертався з конституційним поданням до КСУ щодо визнання обмежень, пов’язаних із запровадженням карантину через поширення хвороби «COVID-19» такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, стосовно тимчасового незастосування ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Державна казначейська служба України здійснювала безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Конституційний Суд України вирішив, що забезпечення виконання остаточного судового рішення є позитивним обов’язком держави, проте оспорюваним положенням Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік“» унеможливлювалося здійснення Державною казначейською службою України безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду до 1 січня 2021 року, що обмежувало конституційне право особи на судовий захист. Тож відповідне положення КСУ визнав неконституційним (Рішення КСУ від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020).
Також у вересні 2020 року Пленум Верховного Суду дійшов висновку, що обмеження, встановлене п. 3 розд. ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 жовтня 2019 року № 145-IX (тимчасова заборона щодо звернення стягнення на окремі об’єкти права державної власності), суперечить Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та звернувся з відповідним поданням до Конституційного Суду України.
Верховний Суд вказав, що виконання судового рішення є невіддільним елементом права кожного на судовий захист. КСУ у своїх рішеннях уже сформував висновок про те, що очевидним порушенням принципу поділу влади є тимчасове зупинення законодавчим органом своїм актом виконання остаточних судових рішень. ЄСПЛ зазначає, що саме на державу покладається обов’язок вжити в межах її компетенції всіх необхідних заходів для того, щоб виконати остаточне рішення суду.
Ухвалою колегії суддів КСУ відкрито конституційне провадження у справі; справа розглядається Великою палатою КСУ із 17 грудня 2020 року.
У грудні 2021 року Пленум Верховного Суду звернувся до КСУ з поданням щодо конституційності п. 11 ч. 1 ст. 34, п. 10-1 розд. ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», пунктів 5-1, 5-2 розд. ІІІ «Перехідні та прикінцеві положення» Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування».
Пленум Верховного Суду вказав, що передбачена заборона вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» за відсутності ефективних механізмів реалізації права на повне та своєчасне виконання судових рішень, які набрали законної сили, ставить під загрозу дотримання Україною вимог ст. 6 Конвенції.
Ухвалою Великої палати КСУ було відкрито конституційне провадження у справі; справа розглядається з 11 квітня 2023 року.
Крім того, Віталій Уркевич додав, що у вересні 2024 року Пленум Верховного Суду звернувся до КСУ щодо конституційності п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження». На переконання Пленуму ВС, зазначена норма суперечить Конституції України в аспекті права особи на доступ до суду в розумінні обов’язку держави щодо забезпечення виконання судового рішення, ухваленого проти держави та державних підприємств.
Ухвалою колегії суддів КСУ було відкрито конституційне провадження у справі; справа розглядається Великою палатою КСУ з 10 грудня 2024 року.
Захід організовано Міністерством юстиції України спільно з ЄБРР.
Фото надали організатори.
