Визнати судовий наказ про стягнення з нього аліментів на утримання синів таким, що не підлягає виконанню – з такою вимогою до суду звернувся батько двох дітей.
Пояснив, що з 2023 року добровільно щомісячно платив аліменти на користь їхньої матері на утримання кожної дитини й між ними не було спору щодо сплати аліментів та їх розміру. Однак у 2024 році місцевий суд видав судовий наказ про стягнення з нього аліментів на синів.
Чоловік уважає, що у стягувачки не було правових підстав для звернення до суду із заявою про видачу судового наказу. Оскільки обов`язок боржника щодо сплати аліментів відсутній у зв`язку з його добровільним виконанням, то, на його думку, судовий наказ як виконавчий документ не підлягає виконанню.
Волочиський районний суд Хмельницької області у задоволенні заяви відмовив. Заявник оскаржив ухвалу до апеляційного суду: просив її скасувати та задовольнити його заяву про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.
Апеляційний суд зазначив, що за статтею 432 Цивільного процесуального кодексу України суд може визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню лише у випадку, якщо його було видано помилково або якщо у боржника повністю або частково відсутній обов`язок у зв`язку з його припиненням.
Колегія суддів вказала, що сторони мають двох малолітніх дітей, яких обоє батьків зобов`язані утримувати до досягнення ними повноліття. Тому суд першої інстанції правомірно видав судовий наказ про стягнення з батька на користь матері, з якою сини проживають, аліментів на їх утримання.
«Добровільна сплата [батьком] аліментів на дітей у період до видачі судом судового наказу не свідчить про відсутність у нього аліментних зобов`язань, а тому суд обґрунтовано відхилив цей довід боржника», – йдеться у постанові ХАС.
Зважаючи, що матеріально-правових та процесуально правових підстав для невиконання судового наказу немає, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо безпідставності вимог про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, констатував апеляційний суд. Відтак залишив без задоволення апеляційні вимоги заявника.
З постановою апеляційного суду у справі № 671/2160/24 можна ознайомитися у ЄДРСР.
