Про це зазначила член Вищої ради правосуддя Оксана Кваша під час виступу на розширеному засіданні Керівного комітету у межах проєктів Ради Європи.
На заході, який відбувся в Києві 22 січня 2025 року, обговорювали результати та перспективи діяльності в окремих сферах у рамках Плану дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки «Стійкість, відновлення та відбудова».
Оксана Кваша окреслила низку напрямів, які є ключовими у співпраці Вищої ради правосуддя з Радою Європи.
Завдяки проєктам Ради Європи Вища рада правосуддя мала можливість ознайомитися із практичним досвідом Генеральної ради правосуддя Іспанії щодо здійснення дисциплінарних проваджень стосовно суддів.
Член Вищої ради правосуддя відзначила також фахове обговорення на авторитетних майданчиках Висновку № 27 Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) стосовно дисциплінарної відповідальності суддів.
Наголосила, що у грудні 2024 року розпочала роботу служба дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, яка має забезпечити неупередженість, незалежність і об’єктивність роботи стосовно здійснення Вищою радою правосуддя дисциплінарної функції.
Виконано зобов’язання щодо прийняття та затвердження Вищою радою правосуддя Єдиних показників доброчесності і професійної етики суддів. Під час розроблення цих показників і голосування за них були враховані високі стандарти відповідальності суддів, які діють у Європі.
«Успішне виконання цих зобов’язань стало можливим завдяки плідній співпраці з Радою Європи та міжнародними партнерами», – зауважила член Вищої ради правосуддя.
Важливою також є співпраця з Радою Європи у низці важливих напрямів.
Зокрема, найболючішою проблемою залишається дефіцит суддівських кадрів: наразі 2600 вакансій у судах першої та апеляційної інстанцій. Коли суди перевантажені справами, складно забезпечити право громадян на доступ до правосуддя.
Невирішеним залишається питання оптимізації мережі судів, яка є важливим етапом у процесі європейської інтеграції України.
Має бути продовжено роботу із цифровізації правосуддя, яка дасть змогу забезпечити доступ до суду, підвищення якості здійснення правосуддя. Зокрема, вирішення потребує питання дистанційного розгляду справ, що є дуже актуальним для забезпечення участі сторін у справі, адвокатів і свідків у судовому засіданні, у судах на прифронтових територіях. Особливо актуально це для розгляду справ про воєнні злочини. Кожен злочинець, який на виконання наказу представників держави-агресора вчиняє воєнні злочини на території України, повинен знати, що в Україні суди працюють, і кожен винний у таких злочинах буде покараний.
Оксана Кваша вважає, що потрібно обговорювати проблеми перехідного правосуддя.
«Цій концепції близько 30 років, вона апробована тими країнами, які перебували в революційному стані через правління авторитарних, недемократичних режимів або під час збройних конфліктів. Україна відчула на собі все – і злам недемократичного правління, і революційні події, і перебування у стані війни. Місією, тобто високим призначенням перехідного правосуддя, є саме відновлення справедливості. Це насамперед відплата винним за вчинені злочини, відновлення прав потерпілих, відшкодування збитків (як моральних, так і матеріальних), установлення правди щодо всіх винних у тому, що трапилося на території країни, яка перебуває у воєнному конфлікті, а також упровадження таких заходів, які унеможливили б у майбутньому такі події», – сказала член Вищої ради правосуддя.
«Тільки об’єднавши спільні зусилля України та міжнародних партнерів, ми зможемо подолати цей шлях», – підсумувала Оксана Кваша.
Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак акцентував, що швидкість, з якою відбуваються реформи в Україні, вражає, тим більше ураховуючи війну. Він наголосив на ефективній співпраці з органами судової влади, зокрема Вищою радою правосуддя, у реалізації стандартів Ради Європи щодо формування незалежної та неупередженої судової системи.
Голова Департаменту з питань впровадження прав людини, правосуддя та стандартів правової співпраці Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Ліля Гретасдоттір позитивно оцінила діяльність органів суддівського врядування – Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які реалізують процедуру відбору суддів відповідно до європейських стандартів.
