До суду звернулася жителька Кам’янець-Подільського району з позовом, в якому просила позбавити колишнього чоловіка батьківських прав щодо їхнього неповнолітнього сина, оскільки той ухиляється від виконання батьківських обов’язків.
Вона пояснила, що хлопчик народився з вадами й потребував постійного лікування, яке оплачували здебільшого її родичі. Щоб сплатити за операцію сину в м. Києві, вона продала свій ноутбук. Чоловік у проханні про гроші їй відмовив. Після того спільне життя погіршилося. Батько дитини став зрідка їх навідувати вдома й у жовтні 2017 року вони розлучилися.
Згодом вона вийшла заміж удруге. Разом з новим чоловіком зараз вони виховують троє дітей. Син від першого шлюбу не бачив рідного батька з двох років. Той не намагався з ним спілкуватися, хоча знав, де вони живуть, не надавав матеріальної допомоги.
Суд встановив, що позивачка проживає з чоловіком та трьома дітьми у селі на Хмельниччині. Відповідно до акту обстеження умов проживання, у її сім’ї хороші та дружні стосунки, створені належні умови для виховання та розвитку дітей.
За даними довідок керівників закладів дошкільної та шкільної освіти, рідний батько старшого сина позивачки ні в дитячому садку, ні в ліцеї не з’являвся, не цікавився життям дитини. Лікарня також письмово підтвердила, що хлопчика на прийом завжди супроводжує матір. Про відсутність біологічного батька у житті дитини заявили у суді й свідки.
Водночас орган опіки та піклування надав затверджений виконкомом селищної ради висновок про те, що позбавлення відповідача батьківських прав – недоцільне та не відповідає інтересам дитини.
На думку суду, такий висновок органу опіки та піклування не обґрунтований: комісія з питань захисту прав дитини взяла до уваги нічим не підтверджені письмові пояснення батька, у яких він заперечив проти позбавлення його батьківських прав, зазначивши, що це колишня дружина після розлучення не давала зустрічатися з сином, натомість відхилила підтверджені доказами пояснення матері.
«Суд вважає, що заперечення відповідача у поданій органу опіки та піклування заяві проти позбавлення його батьківських прав та направлення посилки сину після ініціювання матір’ю позову, не свідчить про його інтерес до дитини, оскільки навіть протягом розгляду справи судом відповідач не намагався побачити свою дитину, яка була присутня у судових засіданнях, не виявив бажання з’явитись до суду та надати свої пояснення чи заперечення проти позову. Володіючи інформацією про хвороби дитини, не цікавився його станом здоров’я, не вживав заходів до його лікування, зокрема шляхом фінансування витрат на придбання медичних препаратів», – зазначив суд.
Суддя зауважила, що саме бездіяльність батька призвела до розриву зв’язків між ним і його сином, оскільки немає доказів, що хтось перешкоджав йому спілкуватися з дитиною.
У судовому засіданні хлопчик у вільній бесіді розповів, що про свого біологічного батька дізнався від мами у 3 класі, коли запитав, чому у нього інше прізвище. З ним він ніколи не зустрічався, не спілкувався та не знає як він виглядає. Татом вважає та називає вітчима.
«Відтак, вивчивши сімейну ситуацію, провівши збалансовану та обґрунтовану оцінку інтересів кожної особи з постійним прагненням віднайти найкраще рішення для дитини, суд вважає, що інтересам дитини не відповідає налагодження сімейних відносин з рідним батьком, з яким [хлопчик] не спілкувався понад сім років, про якого він дізнався лише у 3-му класі, вважаючи своїм батьком іншого чоловіка (вітчима)», – йдеться у рішенні суду.
Новоушицький районний суд Хмельницької області констатував: позивачка довела обставину свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов’язками, тому задовольнив її позов – позбавив колишнього чоловіка батьківських прав щодо їхнього неповнолітнього сина.
При цьому суд зазначив, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє батька права на спілкування з дитиною, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Рішення не набрало законної сили та може бути оскаржене до апеляційного суду.
