Якщо фізична особа більше не виконує своїх зобов’язань і не бачить можливості врегулювати ситуацію мирним шляхом, це може стати підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 8 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають і боржник, і кредитор.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) визначено поняття неплатоспроможності – це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Провадження у справі про неплатоспроможність відкривається за наявності підстав, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (стаття 115), та подачі заяви боржника про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника – фізичної особи.
Відповідно до частини 2 статті 115 цього Кодексу можна відкрити провадження в справі про неплатоспроможність фізичної особи, якщо:
- розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати, а це понад 240 000 грн.;
- боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців;
- ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;
- існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Мета процедури банкрутства фізичної особи – допомогти погасити борги, а не звільнити від них.
Початок процедури не гарантує миттєве звільнення від боргів, а особи, які хочуть звернутися із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, варто пам’ятати про ризики, визначені в Кодексі України з процедур банкрутства, а саме:
- протягом наступних 5-ти років особа не зможе скористатись повторно процедурою банкрутства;
- протягом наступних 5-ти років особа зобов'язана перед укладенням договорів позики, поруки, застави, кредитних договорів письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності;
- протягом наступних 3-х років особа не буде мати бездоганну ділову репутацію боржник не може самостійно розпоряджатися своїм майном та укладати нові договори позики тощо) та про доволі суворі правові наслідки визнання її банкрутом.
Тому боржникам слід зважено підходити до рішення про банкрутство, враховуючи всі юридичні наслідки.
