Львівський форум кримінальної юстиції організований Програмою підтримки ОБСЄ для України у співпраці з Державним бюро розслідувань та Львівським державним університетом внутрішніх справ.
В обговореннях у межах Форуму взяли участь судді, представники правоохоронних органів, практики та науковці, зокрема представники Державного бюро розслідувань, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Львівського державного університету внутрішніх справ, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Національної академії внутрішніх справ тощо.
Заступник Голови Вищої ради правосуддя Дмитро Лук’янов під час виступу приділив увагу питанню запровадження спеціалізації суддів з розгляду воєнних та військових кримінальних правопорушень, щодо якого впродовж останніх років точаться активні дискусії.
На розгляді Комітету Верховної Ради України з питань правової політики розглядатиме проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо запровадження спеціалізації суддів з розгляду військових кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку» (№ 10301). Законопроєктом запропоновано передбачити, що в місцевих загальних та апеляційних судах діє не лише спеціалізація суддів зі здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх, а й спеціалізація суддів зі здійснення кримінального провадження у справах про військові кримінальні правопорушення, кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
Дмитро Лук’янов поінформував, що ВРП свою думку щодо законопроєкту висловила у консультативному висновку, однак під час Форуму важливо почути практиків, фахівців, які працюють у цій галузі права. Він зазначив, що під час підготовки висновку ВРП врахувала Висновок № 15 (2012) Консультативної ради європейських суддів, у якому систематизовано досвід європейських країн. За Висновком КРЄС, спеціалізовані суди та судді мають існувати тільки за необхідності, через складність чи особливості законодавства, та для належного здійснення судочинства. КРЄС зауважує, що спеціалізація є збалансовуючим заходом у тому разі, якщо суд є достатньо великим.
Вища рада правосуддя у висновку звернула увагу на те, що можливість впровадження спеціалізації суддів як обов’язкової засади внутрішньої організації всіх місцевих загальних та апеляційних судів України наразі є обмеженою.
Дмитро Лук’янов зауважив, що законопроєкт має правильну мету, але умови, у яких зараз перебуває судова система України, ставлять під сумнів успішну його реалізацію.
«Зараз судова система за крок до колапсу через дефіцит кадрів. І ми балансуємо, щоб не впасти у цей колапс і щоб суди продовжували виконувати свої функції щодо здійснення правосуддя. Особливо критичною є ситуація в судах апеляційної інстанції. У 12 судах апеляційної інстанції працює лише одна колегія з розгляду кримінальних справ, дві колегії сформувати неможливо. Усього в судах апеляційної інстанції залишилося 170, які розглядають кримінальні провадження. З огляду на критично малу кількість суддів викликає сумнів доцільність запровадження спеціалізації. Цікавим є аналіз досвіду застосування частини третьої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно якої у місцевих загальних судах та апеляційних судах діє спеціалізація суддів із здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх. У судах першої інстанції 2171 суддя спеціалізується на розгляді кримінальних проваджень. Серед них 1300 суддів мають спеціалізацію із здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх. Водночас із 170 суддів судів апеляційної інстанції 166 суддів мають таку спеціалізацію», - сказав він.
Заступник Голови ВРП зазначив, що за інформацією Офісу Генерального прокурора вже зареєстровано 138 тисяч кримінальних проваджень за статтею 438 Кримінального кодексу України, значна частина яких буде розглядатися в судах. На початок вересня на розгляді у судах перебувало 286 таких проваджень, 78 проваджень розглянуто із постановленням вироку.
Дмитро Лук’янов зауважив, умови, у яких наразі перебуває судова система України, ставлять під сумнів успішну реалізацію законопроєкту.
