У м. Полонному на Хмельниччині 19-річний юнак з 27 травня по 4 червня 2024 року з гаража місцевого мешканця таємно викрав електроприлади та брухт міді на 19 302 гривні.
5 червня під час спроби винести з того ж приміщення повітряний компресор його застав власник. Зрозумівши, що викритий, молодий чоловік поставив агрегат на землю й утік.
Правоохоронці кваліфікували його дії як крадіжка, поєднана з проникненням у приміщення, вчинена повторно, в умовах воєнного стану (частина 4 статті 185 Кримінального кодексу України), а епізод викрадення компресора – як закінчений замах на грабіж, вчинений повторно, в умовах воєнного стану, поєднаний з проникненням в приміщення (частина 2 статті 15, частина 4 статті 186 Кримінального кодексу України).
Під час судового розгляду справи у Полонському районному суді Хмельницької області обвинувачений підтвердив, що через незамкнені двері заходив до чужого гаража та виносив звідти електроінструменти й брухт. Запевнив, що повністю відшкодував завдані потерпілому збитки й щиро кається у вчиненому.
На думку суду, вина юнака у крадіжці, поєднаній з проникненням у приміщення, вчиненій повторно, в умовах воєнного стану, доведена повністю. Проте суддя не погодився із кваліфікацією його дій, як грабіж, за епізодом з компресором.
«Докази об'єктивно доводять, що [обвинувачений] під час вчинення крадіжки компресора був виявлений потерпілим, та при цьому він ще не мав реальної можливості розпоряджатися чи користуватися викраденим майном, оскільки перебував на території подвір'я, проте коли почув вимогу зупинитись, обвинувачений припинив дії по заволодінню або утриманню компресора, відразу поставив компресор на землю, та втік з місця події. На думку суду, такі дії належить кваліфікувати як закінчений замах на крадіжку, а не на грабіж», – йдеться у вироку.
Відтак суд визнав обвинуваченого винним у крадіжці та у закінченому замаху на крадіжку, вчинених повторно, в умовах воєнного стану, поєднаних з проникненням в приміщення й призначив йому остаточне покарання – 6 років позбавлення волі.
При призначенні покарання суд, зокрема, врахував, молодий вік обвинуваченого, його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди, думку потерпілого, який просив його суворо не карати. А також взяв до уваги, що юнак вчинив багатоепізодні кримінальні правопорушення у період іспитового строку, встановленого попереднім вироком суду.
Вирок не набрав законної сили та може бути оскаржений до апеляційного суду.
