Цей матеріал підготовлений Координаційним центром з надання правничої допомоги.
Персональні дані – відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Зазвичай до персональних даних належить інформація про:
- прізвище, ім’я та по батькові;
- національність;
- етнічне походження;
- дата й місце народження;
- паспортні дані;
- місце проживання;
- освіта;
- сімейний/майновий стан;
- статеве життя;
- релігійні переконання;
- політичні погляди;
- біометричні дані;
- біологічні матеріали.
Цей перелік не вичерпний, адже будь-яка інформація, за якою можна чітко ідентифікувати особу, є персональними даними.
Права постраждалих осіб
Постраждала особа має право на:
- дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства;
- безоплатну правничу допомогу у порядку, встановленому Законом України “Про безоплатну правничу допомогу”;
- конфіденційність інформації особистого характеру, яка стала відома суб’єктам, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, під час роботи з постраждалою особою, та захист персональних даних;
- інші права, передбачені законодавством у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, а також міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.
Повний перелік прав зазначено в ст. 21 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству". Його можна переглянути тут
Які передбачено підстави для обробки персональних даних
Підставами для обробки персональних даних є:
- згода суб’єкта персональних даних на обробку його персональних даних;
- дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень;
- укладення та виконання правочину, стороною якого є суб’єкт персональних даних або який укладено на користь суб’єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб’єкта персональних даних;
- захист життєво важливих інтересів суб’єкта персональних даних;
- необхідність виконання обов’язку володільця персональних даних, який передбачений законом;
- необхідність захисту законних інтересів володільця персональних даних або третьої особи, якій передаються персональні дані, крім випадків, коли потреби захисту основоположних прав і свобод суб’єкта персональних даних у зв’язку з обробкою його даних переважають такі інтереси.
Як зрозуміти коли можна давати згоду на обробку ваших персональних даних
Для того, щоб зробити вибір – давати чи не давати згоду на обробку персональних даних – особа до надання згоди повинна мати відповіді на такі питання:
- хто оброблятиме її персональні дані? (назва володільця персональних даних, його адреса, контактні телефони тощо);
- з якою метою оброблятимуться персональні дані? (Мета має бути сформульована чітко та зрозуміло);
- які персональні дані будуть оброблятися? (Конкретний вичерпний перелік персональних даних особи, який планується обробляти);
- які дії з персональними даними передбачатиме їх обробка? (збір, зберігання, передача, оприлюднення, знеособлення тощо);
- хто є розпорядником персональних даних? Які права і повноваження розпорядника щодо обробки персональних даних;
- кому можуть бути передані персональні дані? З якою метою? На яких підставах;
- скільки часу персональні дані будуть зберігатися у володільця;
- на яких умовах особа може відкликати згоду на обробку персональних даних та які наслідки такої дії.
Важливо!
Згода на обробку персональних даних має бути свідомим рішенням особи, яке вона приймає добровільно, без примусу і погроз.
Термін зберігання персональних даних
Персональні дані про особу, яка повідомила про вчинення насильства, зберігаються у Єдиному державному реєстрі випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі протягом 1 року.
Персональні дані про постраждалу особу зберігаються у Реєстрі протягом 3 років.
Після закінчення строку зберігання у Реєстрі персональних даних такі дані підлягають видаленню або знищенню в порядку, встановленому законом.
Контроль за додержанням законодавства про захист персональних даних у межах повноважень здійснюють такі органи:
- Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
- суди.
Яку передбачено відповідальність за порушення законодавства про захист персональних даних
Порушення законодавства про захист персональних даних тягне за собою як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.
Так статтею 188-39 КУпАП за порушення законодавства у сфері захисту персональних даних передбачено адміністративну відповідальність, яка передбачає штраф від 200 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в залежності від самого порушення та особи, яка його вчинили.
Так статтею 182 Кримінального кодексу України за порушення недоторканності приватного життя передбачено кримінальну відповідальність, яка передбачає:
- штраф від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- виправні роботами на строк до 2 років;
- арешт на строк до 6 місяців;
- обмеження волі на строк до 3 років.
Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду, караються арештом на строк від 3 до 6 місяців або обмеженням волі на строк від 3 до 5 років, або позбавленням волі на той самий строк.
Довідково. У цій статті шкода вважається істотною, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, яка в 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
