«Питання необхідності створення IP-суду не потребує доведення, це аксіома. І ми розуміємо, що іншим чином не вийдемо з тієї надскладної ситуації, в якій зараз опинилися українські суди в сфері захисту IP-прав». Таку думку озвучив секретар судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності‚ а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавствомКасаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ігор Бенедисюк під час першої сесії ІІ Національного форуму з інтелектуальної власності та інновацій IP LET FORUM.
Говорячи про виклики, які стоять перед судовою системою у сфері інтелектуальної власності, суддя поділився своїм баченням проблем і перспектив інтелектуальної власності в Україні. За його словами, з 2017 року ухвалено нові процесуальні кодекси, і сама ідея судової реформи передбачала створення IP-суду. На сьогодні судова система щодо процесуальних кодексів і розгляду питань з інтелектуальної власності працює практично за перехідними положеннями. Зокрема, загальна ідея – це створення суду, який на рівні першої та другої інстанцій ці спори мав би розглядати, а на рівні касаційної інстанції вже є відповідна профільна палата. Тобто структура процесуальних кодексів і структура розгляду відпрацьована таким чином, що є всі передумови для створення IP-суду.
Водночас довготривалий процес утворення ІР-суду негативно впливає на стан захищеності інтелектуальної власності та якість розгляду спорів, пов’язаних із захистом прав на об’єкти інтелектуальної власності. У цьому контексті Ігор Бенедисюк наголосив на важливості збереження спеціалізації, яка сприяє оперативному та найбільш якісному судовому розгляду і була запроваджена в господарських судах з 2003 року.
Крім того, як зазначив секретар профільної палати, ВС займає активну позицію щодо розбудови сфери інтелектуальної власності в Україні. Він поінформував колег, що за сприяння Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій підписано меморандуми про співпрацю ВС із Всесвітньою організацією інтелектуальної власності у таких важливих напрямах, як підвищення кваліфікації суддів, що спеціалізуються на інтелектуальній власності, доступ до найважливіших судових рішень різних країн світу та популяризація нашої держави крізь призму актуальних і вагомих рішень вітчизняних судів. «Це ще один крок на шляху впровадження в життя обраного Україною курсу на євроінтеграцію та відбудову», – резюмував Ігор Бенедисюк.
Під час заходу учасники також обговорили питання щодо гармонізації українського законодавства та вимог Європейського Союзу, подолання викликів, з якими держава зіткнулася під час повномасштабної агресії рф, відбудови і майбутнього розвитку інноваційної економіки.
«Дуже рада, що інтелектуальна власність для держави стала нарешті на часі, бо ми втратили понад 10 років. Сьогодні один із викликів — працювати з бізнесом і пояснювати, чому реєструвати в Україні вигідніше, чому слід комерціалізувати і як захищати свою інтелектуальну власність. Ми маємо спільно рухати креативну та інноваційну Україну вперед», — підсумувала очільниця IP-офісу Олена Орлюк.
Захід організований Українським національним офісом інтелектуальної власності та інновацій за підтримки Міністерства економіки України та Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO).
Фото надано організаторами.
