На цьому акцентував голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович під час науково-практичного круглого столу «Правовий моніторинг якості нормативно-правових актів та ефективності правового регулювання», організованого та проведеного Міністерством юстиції України.
Україна найближчим часом очікує отримання письмової оцінки про виконання рекомендацій Європейської комісії для початку переговорів про вступ України до Європейського Союзу. Невід’ємним складником такої оцінки є якість національної нормативно-правової бази та ефективність її дії як регулятора суспільних відносин.
Михайло Смокович нагадав про набрання чинності Законом України «Про правотворчу діяльність», який унормував інститут правового моніторингу в Україні. На думку доповідача, це великий крок у підвищенні рівня якості нормативно-правових актів, щоб вони були зрозумілі не тільки суддям, а й кожному громадянину.
Очільник суду зазначив, що судова практика досить часто виявляє законодавчі колізії, прогалини. Отже, суд, вирішуючи спори, водночас фактично виконує функцію контролера якості законодавства України.
За словами доповідача, найболючіше питання, яке виникає в судах, – це коли норми одного рівня ієрархії по-різному регулюють одні й ті самі норми правовідносин. Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, у тому числі залежно від предмета правового регулювання, у разі виявлення законодавчої колізії. Крім того, у правовій системі України немає законодавчого акта, який врегульовував би питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Михайло Смокович також нагадав, що Конституційний Суд України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному.
Наприклад, ВС, розв’язуючи колізію в соціальних спорах, дійшов висновку, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
Що стосується інших колізійних ситуацій, то в разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив чинності. Якщо ж є суперечності між актами, прийнятими різними за місцем в ієрархічній структурі органами, застосовується акт, прийнятий вищим органом, як такий, що має більшу юридичну силу. Такі колізії, на переконання доповідача, свідчать про якість законодавства та неохоплення законодавством деяких відносин у суспільстві. Тим більше на сьогодні, коли динаміка відносин стрімко зростає.
Насамкінець голова КАС ВС зазначив, що суди завжди готові до предметних обговорень і співпраці, щоб якість законодавства в Україні була на високому рівні.
