Судова система адаптувалася до роботи в умовах воєнного стану, широко використовуючи можливість проведення судових засідань у режимі відеоконференцзв'язку і право самостійно визначати порядок роботи суду в разі реальної загрози життю та здоров'ю суддів, працівників апарату і відвідувачів суду. До того ж судам вдалося належним чином організувати роботу з урахуванням необхідності дотримання процесуальних строків.
Про це зазначив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час робочої зустрічі, присвяченої актуальним питанням щодо організації роботи та здійснення правосуддя судами адміністративної юрисдикції.
Захід відбувся в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за участю голів окружних та апеляційних адміністративних судів, представників Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Ради суддів України, Державної судової адміністрації України і Національної школи суддів України.
Звертаючи увагу на питання щодо надмірного навантаження на суддів, Голова ВС наголосив, що слід не лише зважати на наслідки, а й аналізувати причини надходження на розгляд суддів значної кількості справ. Так, Комітет міністрів Ради Європи акцентував на проблемі запровадження нових соціальних виплат і пільг, які не підкріплені бюджетними асигнуваннями, що створює підстави для виникнення нових спорів.
Серед проблем, що потребують якнайшвидшого розв'язання, Станіслав Кравченко виокремив значну кількість вакантних посад суддів і суттєвий відтік кадрів з апаратів судів, зумовлений, зокрема, недостатнім рівнем оплати праці.
Голова Касаційного адміністративного суду у складі ВС Михайло Смокович зазначив, що, незважаючи на збройну агресію, суди продовжують працювати з великим навантаженням. Він поінформував, що упродовж першого півріччя 2023 року до окружних адміністративних судів надійшло 320 тис. справ і матеріалів, до апеляційних адміністративних судів – 82 тис. справ і матеріалів, а на розгляд КАС ВС за цей період надійшло понад 23 тис. справ і матеріалів.
Доповідач окреслив проблемні питання, які нині турбують представників адміністративної юрисдикції, акцентувавши на зменшенні кадрового складу як суддівського корпусу, так і апаратів судів. За його словами, на сьогодні в усіх судах наявні вакансії, які потребують якнайшвидшого заповнення. З огляду на це вкрай необхідним є завершення вже розпочатих конкурсних процедур і оголошення нових доборів на вакантні посади суддів у судах першої та апеляційної інстанцій.
До того ж, на переконання Михайла Смоковича, слід переглянути штатну чисельність суддів окремих судів у тих областях, у яких спостерігається постійно велике навантаження на одного суддю. Він додав, що питання кадрового наповнення апаратів судів нерозривно пов’язане із фінансовим та матеріально-технічним забезпеченням. Так, в окремих адміністративних судах плинність кадрів за 2023 рік досягає 30 %.
Серед питань, які потребують вирішення, Михайло Смокович виокремив забезпечення судів комп’ютерною та іншою технікою, засобами безперебійної подачі електроенергії та інтернету і централізованим опаленням, а також проведення поточного й капітального ремонту приміщень. Окрім цього, є питання комплексного характеру, наприклад щодо правового статусу і становища ліквідованого Окружного адміністративного суду міста Києва, його суддів, працівників і матеріальної бази.
Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Роман Ігнатов зазначив, що у зв’язку з ліквідацією ОАСК актуальним є питання щодо заповнення 51 вакантної посади суддів Київського міського окружного адміністративного суду. Він поінформував, що на сьогодні в резерві на посади суддів адміністративних судів перебуває 434 особи. В місцевих судах наявні 142 вакантні посади, а в апеляційних адміністративних судах – 102.
Окрім цього, голова ВККС України нагадав про Меморандум між Міжнародним валютним фондом і Україною, відповідно до якого Україна взяла на себе зобов’язання створити суд, що буде розглядати окремі категорії спорів за позовами осіб до вищих органів державної влади.
Ректор Національної школи суддів України МиколаОніщук торкнувся питання щодо доступу до суддівської професії та фахової підготовки суддів. Він акцентував на важливості зовнішньої комунікації, яка має залишатися активною для того, щоб суспільство розуміло проблеми судової системи та виклики, з якими стикаються суди.
Спікер також зауважив, що нині пріоритетними є напрями навчальних програм НШСУ щодо воєнних злочинів та злочинів проти основ національної безпеки.
Голова Ради суддів України Богдан Моніч розповів, що Рада продовжує працювати в штатному режимі, долучається до всіх важливих процесів у сфері правосуддя та активно комунікує з органами суддівського самоврядування.
Він звернув увагу і на питання щодо відрядження суддів. Зокрема, йшлося про повернення суддів з великих обласних центрів з чималим навантаженням до тих судів, у яких навантаження незначне. Як зазначив спікер, потребує вирішення і питання щодо відрядження суддів апеляційних судів. У цьому контексті Богдан Моніч нагадав про імперативну норму ст. 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої якщо обставини, що були підставою відрядження, не змінюються, то цей суддя має бути переведений до нового суду в межах строку відрядження.
Питання щодо фінансування судів окреслив в. о. Голови Державної судової адміністрації України Максим Пампура. Він повідомив, що цього року стимулюючі виплати для працівників апаратів перебували на рівні 18–20 %. Особливо важким було перше півріччя, оскільки помісячне фінансування не давало змоги сплачувати навіть обов’язкові платежі.
Разом із тим він зазначив про виконання річного плану з надходжень до спеціального фонду державного бюджету, що може зумовити підвищення рівня стимулюючих виплат працівникам апаратів судів у 2023 році.
