GSR / EDA — це зміна електропровідності шкіри, зумовлена активністю потових залоз, які іннервуються симпатичною нервовою системою. Galvanic Skin Response (GSR) — у перекладі гальванічна реакція шкіри, Electrodermal Activity (EDA) — електродермальна активність. Коли підвищується емоційне напруження, тривога, страх, когнітивне навантаження або значущість стимулу: 1) активується симпатична нервова система; 2) зростає секреція ендокринових потових залоз; 3) змінюється електричний опір/провідність шкіри. В 2025 році кандидатом психологічних наук, доцентом Назаровим Олегом Анатолійовичем, директором Київського міжнародного судово-експертного інституту психологічної експертизи і досліджень на поліграфі було запроваджено в Україні застосування в навчальній та прикладні сферах діяльності психологів, поліграфологів, рекрутерів, працівників служби безпеки тощо сенсорно-звукового детектора електродермальної активності торгової марки "DPulse" на базі методики "Діалог", яка розроблялася протягом 2022-2025 років. На теперішній час до впровадження інструментальної психофізіологічної технології в навчальний процес підключено 5 (п'ять) навчальних закладів з якими укладено відповідні меморадуми: 1) Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика, 2) Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая, 3) Київський університет інтелектуальної власності та права, 4) Європейський університет, 5) Університет "Київ". Практичне застосування вказаного детектора дозволило розглянути можливість появи нового напряму розвитку професійної діяльності з психофізіологічного опитування людини в Україні, яку міг би виконувати інструментальний інтерв’юер (комунікатор, екзаменатор, фахівець) з проведення психофізіологічних опитувань або фахівець (інтерв’юер, екзаменатор, комунікатор) з проведення психофізіологічних опитувань із застосуванням інструментальної реєстрації електродермальної активності (EDA/GSR).

Вказані назви професійної кваліфікації професіонала як носія таких спеціальних знань вимагають його віднесення до певної професії та вимог щодо її опанування, кваліфікаційного рівня кандидата на навчання та методики застосування таких спеціальних знань.

Розглянемо основні концепції, що пояснюють виникнення реакції EDA (Electrodermal Activity) та обгрунтування, яке робить інструментальне інтерв'ювання з проведення психофізіологічного опитування корисною формою здобуття важливої інформації про людину.

Електродермальна активність (EDA) є периферичним індикатором симпатичної холінергічної активації еккринових потових залоз. Нижче наведені основні теоретичні моделі, які пояснюють її виникнення.

1. Орієнтовна концепція (Є. Н. Соколов). Сутність концепції: EDA виникає при невідповідності стимулу сформованій нейронній моделі (новизна / зміна / несподіваність). Механізм формування реакції: Стимул → порівняння з моделлю → розбіжність → активація ретикулярної формації → симпатична реакція → SCR. Ключові ознаки: 1) виражена габітуація, 2) реакція на новизну, 3) коротка латентність (1–3 с). SCR (Skin Conductance Response) — це фазична електродермальна реакція, тобто короткочасне підвищення електропровідності шкіри у відповідь на стимул.

Література для ознайомлення:

1) Sokolov, E. N. (1963). Perception and the conditioned reflex. Pergamon Press. - P. 309

2) Barry, R. J. (2006). The orienting reflex and early stimulus processing. International Journal of Psychophysiology, 60(3), 191–199. https://doi.org/10.1016/j.ijpsycho.2005.12.013

2. Теорія мотиваційної значущості (motivational salience). Сутність концепції: EDA відображає емоційно-мотиваційну релевантність стимулу, незалежно від його новизни. Ключові процеси нейробіології: 1) амігдала, 2) інсула, 3) ACC, 4) гіпоталамус. Важливі зауваження: стимул може бути знайомим, але викликати сильну SCR через: загрозу, ризик покарання, очікування викриття, винагороду. EDA виступає індикатором arousal, а не новизни.

Література для ознайомлення:

1) Lang, P. J., Bradley, M. M., & Cuthbert, B. N. (1997). Motivated attention: Affect, activation, and action. In P. J. Lang et al. (Eds.), Attention and orienting: Sensory and motivational processes (pp. 97–135). Lawrence Erlbaum.

2) Bradley, M. M., & Lang, P. J. (2000). Measuring emotion: Behavior, feeling, and physiology. In R. D. Lane & L. Nadel (Eds.), Cognitive neuroscience of emotion (pp. 242–276). Oxford University Press.

3) LeDoux, J. E. (2012). Rethinking the emotional brain. Neuron, 73(4), 653–676. https://doi.org/10.1016/j.neuron.2012.02.004

3. Теорія емоційного збудження (arousal theory). Сутність концепції: EDA відображає загальний рівень автономної активації. Характеристика виникнення ЕДА: 1) зростає при страху, тривозі, гніві, 2) корелює з рівнем психофізіологічного напруження, 3) проявляється як фазично (SCR), так і тонічно (SCL). SCL (Skin Conductance Level) — це тонічний рівень електропровідності шкіри, тобто фоновий (базальний) показник електродермальної активності (EDA), який відображає загальний рівень симпатичної нервової активації (arousal) у певний період часу.

Література для ознайомлення:

1) Boucsein, W. (2012). Electrodermal activity (2nd ed.). Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-4614-1126-0

2) Dawson, M. E., Schell, A. M., & Filion, D. L. (2007). The electrodermal system. In J. T. Cacioppo et al. (Eds.), Handbook of psychophysiology (3rd ed., pp. 159–181). Cambridge University Press.

3) Critchley, H. D. (2002). Electrodermal responses: What happens in the brain. The Neuroscientist, 8(2), 132–142. https://doi.org/10.1177/107385840200800209

4. Концепція когнітивного навантаження. Сутність концепції: EDA може виникати при підвищенні інформаційної складності або ментального зусилля (концентації). Пояснення концепції відбувається через фізіологічну природу 1) робочої пам’яті людини, 2) контроля відповіді, 3) можливого конфлікту (ACC). EDA виступає маркером ментального напруження, а не емоції як такої. ACC (Anterior Cingulate Cortex) — ключовий нейронний вузол, що: моніторить конфлікт, оцінює рівень ментального зусилля, ініціює мобілізацію когнітивних ресурсів. Це передня поясна кора, ділянка медіальної поверхні лобової частки мозку, що входить до складу лімбічно-кортикальних мереж регуляції емоцій, уваги та контролю поведінки, яка реєструє перевищення оптимального рівня складності задачі та сигналізує про необхідність підсилення контролю.

Література для ознайомлення:

1) Botvinick, M. M., Cohen, J. D., & Carter, C. S. (2004). Conflict monitoring and cognitive control. Psychological Review, 111(3), 624–652. https://doi.org/10.1037/0033-295X.111.3.624

2) Critchley, H. D., Mathias, C. J., & Dolan, R. J. (2000). Neural activity relating to generation and representation of galvanic skin conductance responses. Journal of Neuroscience, 20(8), 3033–3040. https://doi.org/10.1523/JNEUROSCI.20-08-03033.2000

3) Paulus, M. P., & Stein, M. B. (2006). An insular view of anxiety. Biological Psychiatry, 60(4), 383–387. https://doi.org/10.1016/j.biopsych.2006.03.042

5. Predictive Coding (предиктивне кодування). Сутність теорії: EDA відображає prediction error — помилку прогнозу, який зробила людина. Механізм формування реакції ЕДА: Мозок генерує очікування → стимул порушує прогноз → зростає невизначеність → симпатична активація → SCR. Особливість концепції: реакція може виникати без новизни, якщо стимул порушує очікуваний сценарій.

Література для ознайомлення:

1) Friston, K. (2010). The free-energy principle: A unified brain theory? Nature Reviews Neuroscience, 11(2), 127–138. https://doi.org/10.1038/nrn2787

2) Seth, A. K. (2013). Interoceptive inference, emotion, and the embodied self. Trends in Cognitive Sciences, 17(11), 565–573. https://doi.org/10.1016/j.tics.2013.09.007

3) Critchley, H. D., & Garfinkel, S. N. (2017). Interoception and emotion. Current Opinion in Psychology, 17, 7–14. https://doi.org/10.1016/j.copsyc.2017.04.020

6. Теорія моніторингу конфлікту. Сутність теорії: EDA виникає при внутрішньому когнітивному або мотиваційному конфлікті. Приклад: суперечність між правдивою інформацією та необхідністю її приховати, одночасна активація різних поведінкових програм. Нейронною основою теорії є — ACC та префронтальна кора головного мозку.

Література для ознайомлення:

1) Botvinick, M. M., Braver, T. S., Barch, D. M., Carter, C. S., & Cohen, J. D. (2001). Conflict monitoring and cognitive control. Psychological Review, 108(3), 624–652. https://doi.org/10.1037/0033-295X.108.3.624

2) Botvinick, M. M., Cohen, J. D., & Carter, C. S. (2004). Conflict monitoring and cognitive control. Psychological Review, 111(3), 624–652. https://doi.org/10.1037/0033-295X.111.3.624

3) Hajcak, G., McDonald, N., & Simons, R. F. (2003). To err is autonomic: Error-related brain potentials, ANS activity, and post-error compensatory behavior. Psychophysiology, 40(6), 895–903. https://doi.org/10.1111/1469-8986.00107

7. Оборонна (defensive) модель. Сутність моделі: EDA є компонентом оборонної реакції на загрозу. Нейробіологічні механізми: 1) амігдала, 2) гіпоталамус, 3) симпатична система. EDA виступає частиною ширшого «fight–flight» («боротися або тікати») патерну.

Література для ознайомлення:

1) Lang, P. J., Bradley, M. M., & Cuthbert, B. N. (1998). Emotion, motivation, and anxiety: Brain mechanisms and psychophysiology. Biological Psychiatry, 44(12), 1248–1263. https://doi.org/10.1016/S0006-3223(98)00275-3

2) LeDoux, J. E. (1996). The emotional brain. Simon & Schuster.

3) Hamm, A. O., et al. (2003). Defensive reactivity to threat and safety signals. Psychophysiology, 40(3), 414–421. https://doi.org/10.1111/1469-8986.00042

8. Інтегративна модель перерахованих концепцій.  Інтегративний підхід розглядає EDA як результат взаємодії: 1) новизни (орієнтовний механізм), 2) prediction error, 3) мотиваційної значущості, 4) емоційного збудження, 5) когнітивного конфлікту, 6) очікування наслідків. Ключовим науковим висновком є те, що EDA є неспецифічним індикатором симпатичної активації. Вона не кодує «брехню», «страх» або «винність» безпосередньо — вона відображає ступінь нейровегетативної мобілізації, є маркером - арousal (нейровегетативної мобілізації організму), який може бути зумовлений: 1) новизною, 2) prediction error (помилкою прогнозу), 3) страхом викриття, 4) внутрішнім конфліктом, 5) очікуванням негативних наслідків.

Література для ознайомлення:

1) Boucsein, W. (2012). Electrodermal activity (2nd ed.). Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-4614-1126-0

2) Dawson, M. E., Schell, A. M., & Filion, D. L. (2007). The electrodermal system. In J. T. Cacioppo, L. G. Tassinary, & G. G. Berntson (Eds.), Handbook of psychophysiology (3rd ed., pp. 159–181). Cambridge University Press.

3) Critchley, H. D., & Harrison, N. A. (2013). Visceral influences on brain and behavior. Neuron, 77(4), 624–638. https://doi.org/10.1016/j.neuron.2013.02.008

4) Bach, D. R., Flandin, G., Friston, K. J., & Dolan, R. J. (2010). Time-series analysis for rapid event-related skin conductance responses. Biological Psychology, 84(2), 174–182. https://doi.org/10.1016/j.biopsycho.2009.12.005

5) Bach, D. R., Friston, K. J., & Dolan, R. J. (2013). An improved algorithm for model-based analysis of evoked skin conductance responses. Biological Psychology, 94(3), 490–497. https://doi.org/10.1016/j.biopsycho.2013.09.010

Механізм EDA: Стимул → оцінка стимулу → симпатична активація → SCR.

В 2013 році за рахунок нових більш сучасних досліджень була побудована сучасна обчислювальна модель SCR, яка на теперішній час і впливає на розвиток та появу детекторів EDA і їх широкого застосування. Сутність моделі: SCR більше не трактують як просту фізіологічну реакцію. Вона стає частиною computational neuroscience (обчислювальна нейробіологія). Аналіз переходить від описового до моделювального. Сучасний нейрокогнітивний підхід підтверджує: EDA = маркер arousal (збудження) + salience (значущість) + conflict (конфлікт). Тобто: реакція виникає не на «факт неправди», а на внутрішню значущість, конфлікт, ризик викриття. Це повністю узгоджується з: 1) motivational salience theory (теорія мотиваційної значущості), 2) conflict monitoring theory (теорія моніторингу конфлікту), 3) cognitive load theory (теорія когнітивного навантаження). SCR стає: індикатором впізнавання значущої інформації, кількісно вимірюваним проявом латентного симпатичного процесу, пов’язаного з мотиваційною та когнітивною значущістю.

Література для ознайомлення:

Bach, D. R., Flandin, G., Friston, K. J., & Dolan, R. J. (2010). Time-series analysis for rapid event-related skin conductance responses. Biological Psychology, 84(2), 174–182. https://doi.org/10.1016/j.biopsycho.2009.12.005

Bach, D. R., & Friston, K. J. (2013). Model-based analysis of skin conductance responses. Biological Psychology, 94(3), 543–550. https://doi.org/10.1016/j.biopsycho.2013.09.007

Важливе застереження! Техніка структурованого поетапного звуження перевірки респондента. Сутність техніки: розробником методики "Діалог" кандидатом психологічних наук, доцентом Назаровим О.А. рекомендується застосування сенсорно-звукового детектора електродермальної активності "DPulse" в рамках техніки структурованого поетапного звуження перевірки респондента де на першому етапі виступає проведення психофізіологчної бесіди із використання детектора "DPulse" у вільній розмові або в ході предтестової бесіди в рамках дослідження на поліграфі, на другому етапі - використання сучасного поліграфа EyeDetect (проводиться за наявності даного поліграфа), мобільного додатку VerifEye для уточнення отриманих результатів по детектору "DPulse" та на третьому етапі - застосування міжнародно визнаних класичних поліграфів відомих торгових марок (Axciton, Lafayette тощо).

Приклад оформення робочого місця інструментального інтерв'юера з проведення психофізіологічного опитування людини (респондента)

Під час предтестової бесіди застосування сенсорно-звукового детектора електродермальної активності "DPulse" дозволяє визначити реально важливі питання порівняння (контрольні питання), нейтральні питання та вдалість сформульованих релевантних запитань для поліграфологічних тестів, а також встановлення особливостей психоемоційного реагування респондента на відкриті питання тем перевірки або діагностики в подальшому на поліграфі або самостійній бесіді на задану тему перевірки. Вільна бесіда за допомогою детектора "DPulse" це завжди структурована дізнавальна (розвідувальна) розмова, оскільки кожна реакція ЕДА уточнюється в межах перевірочної теми бесіди і ніколи не можна робити висновки на підстав лише одного або декількох заданих запитань, лише оцінка надається темі як сукупності заданих не меньше 10 відкритих питань. Кількість питань в межах однієї теми розмови має бути не меньше 10 згідно з методикою "Діалог" для системного виявлення значущих, нейтральних, перевірочних та важливих тем для респодента.

20 лютого 2026 року прийнято участь у проведеному міжнародному навчально-методичному онлайн-вебінарі за темою «Післятестова бесіда», тривалістю 3,5 академічних години (0,12 кредиту ЄКТС). Після тестова бесіда також є вкрай актуальною як і предтестова бесіда та недостатньо висвітленою темою навчання в Україні, вміння обговорити з респондентом отримані результати після дослідження або опитування на DPulse, є вкрай важливим, іноді така бесіда може стати підставою для додакового дослідження або опитування респондента. Лектором виступив: Joshua Alford - тренер школи підготовки поліграфологів у США International Institute of Polygraph.

Важливе нагадування! Сенсорно-звуковий детектор електродермальної активності "DPulse" це апаратна психофізіологічна методика "Діалог", яка за допомогою DPulse та певного алгоритму дій інтерв'юера призначена для реєстрації та аудіалізації (перетворення в звук) результатів електродермальної активності (ЕДА) людини шляхом технічного калібрування її стану на рівні встановення "умовного  нуля" емоційної напруги у людини без її модальної оцінки (негативної/позитивної)) та спонукання під час цього до вільних відповідей респондента на відкриті питання з подальшим їх уточненням інтерв'юером. Фіксацію результатів застосування сенсорно-звуковго детектора електродермальної активності "DPulse" рекомендується здійснюватися у вигляді відеозапису шляхом використання портативної відеокамери (екшн (action) - камери), смартфона, вебкамери на міні тринозі.

Приклад практичного застосування екшн (action) - камери на штативі для відеозапису результатів психофізіологічного опитування

Приклад оформення робочого місця інструментального інтерв'юера з проведення психофізіологічного опитування людини (респондента)

Демонстрація прикладного пошуку значущих тем минулого людини детектором ЕДА "DPulse" під час бесіди

Види (зразки формул) можливих висновків інструментального інтверв'юера з психофізіологічного опитування за результатом використання сенсорно-звукового детектора електродермальної активності "DPulse" (межі компетенції):

1. Під час пред’явлення респонденту (зазначається П.І.Б.) стимулів - вказуються задані відкриті (закриті) питання у кількості (вказується кількість) за темою (вказується назва теми в межах якої задавалися питання) - зафіксовано підвищення показників електродермальної активності (EDA), що свідчить про зростання рівня симпатичної, нейровегетативної активації (мобілізації) організму (arousal).

2. Виявлена електродермальна реакція на стимули - вказуються задані відкриті (закриті) питання у кількості (вказується кількість) за темою (вказується назва теми в межах якої задавалися питання) - відображає підвищення рівня нейровегетативної мобілізації (активації) організму (arousal) людини (зазначається П.І.Б.) та не є специфічним показником неправдивості чи достовірності наданих відповідей респондентом, а використовується як орієнтовна інформація.

3. Під час повторних пред’явлень стимулів - вказуються задані відкриті (закриті) питання у кількості (вказується кількість) за темою (вказується назва теми в межах якої задавалися питання) - спостерігалася стабільна електродермальна реактивність респондента (зазначається П.І.Б.), що може свідчити про підвищену значущість даної інформації для опитанної особи.

4. Зафіксовані зміни електродермальної активності у респондента (зазначається П.І.Б.) при його відповідях на - вказуються задані відкриті (закриті) питання у кількості (вказується кількість) за темою (вказується назва теми в межах якої задавалися питання) - можуть свідчити про індивідуальну психофізіологічну значущість зазначеної інформації для обстежуваної особи (зазначається П.І.Б.).

5. У відповідях респондента (зазначається П.І.Б.)  на стимули - вказуються задані відкриті (закриті) питання у кількості (вказується кількість) за темою (вказується назва теми в межах якої задавалися питання) - зафіксовано підвищення рівня електродермальної активності, що відображає зростання симпатичної нервової активації нейровегетативної мобілізації організму (arousal). Однак, зазначені реакції є неспецифічними показниками психофізіологічної мобілізації людини та потребують додаткової інтерпретації з урахуванням загального контексту дослідження та результатів інших апаратних психофізіологічних методик (поліграфа). Висновок застосовується у разі виявлення протидії або нетипової поведінки респондента під час інструментальної бесіди.

6. З огляду на неспецифічний характер EDA як показника нейровегетативної мобілізації організму (arousal), результати інструментального опитування респондента (зазначаються П.І.Б.) трактуються у межах ймовірнісної інтерпретації. Встановлена електродермальна реактивність у респондента (зазначається П.І.Б.) відображає підвищену психофізіологічну значущість для нього наступних стимулів - вказуються задані відкриті (закриті) питання у кількості (вказується кількість) за темою (вказується назва теми в межах якої задавалися питання) - на які ним були надані наступні відповіді (зазначаються надані відповіді респондентом на питання).

7. Отримані дані підтверджують, що електродермальна активність є чутливим індикатором змін рівня автономної активації нейровегетативної мобілізації організму (arousal) респондента (зазначається П.І.Б.). Виявлені реакції, імовірно, відображають підвищену мотиваційну або когнітивну значущість стимулів - вказуються задані відкриті (закриті) питання у кількості (вказується кількість) за темою (вказується назва теми в межах якої задавалися питання). Водночас неспецифічність EDA потребує уважної інтерпретації та аналізу в контексті усієї зібраної інформації щодо респондента та застосовання додаткових апратних психофізіологічних методів (поліграфа) до неї.

8. Електродермальна активність (Electrodermal Activity, EDA) розглядається у психофізіології як периферичний індикатор симпатичної нервової активації, що відображає рівень психофізіологічного збудження (arousal) (Boucsein, 2012; Dawson et al., 2017), який є чутливими до змін автономної регуляції, зокрема у відповідь на емоційно значущі або когнітивно навантажені стимули. Сучасні нейрокогнітивні моделі підкреслюють роль мотиваційної значущості та когнітивного конфлікту у формуванні вегетативної відповіді (Critchley, 2002). З урахуванням проведеного відносно респондента (зазначається П.І.Б.) інструментального опитування були отримані реакції на наступні емоційно значущі (когнітивно навантажені) стимули - вказуються задані відкриті (закриті) питання у кількості (вказується кількість) за темою (вказується назва теми в межах якої задавалися питання). З огляду на неспецифічність EDA як показника автономної активації, інтерпретація отриманих результатів повинна здійснюватися у межах ймовірнісного підходу та з урахуванням змісту вказаних стимулів і результатів застосування за можливості до респондента інших апаратних психофізіологічних методів (Boucsein, 2012; Dawson et al., 2017). Наукове обгрунтування сформованого висновку: 1. Boucsein, W. (2012). Electrodermal activity (2nd ed.). Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-4614-1126-0. 2. Critchley, H. D. (2002). Electrodermal responses: What happens in the brain. The Neuroscientist, 8(2), 132–142. https://doi.org/10.1177/107385840200800209 3. Dawson, M. E., Schell, A. M., & Filion, D. L. (2017). The electrodermal system. In J. T. Cacioppo, L. G. Tassinary, & G. G. Berntson (Eds.), Handbook of psychophysiology (4th ed., pp. 217–243). Cambridge University Press.