14 травня 2021 року українським поліграфологом Дроздовою Людмилою Володимирівною була захищено дисертаційне дослідження на тему "Психологічні та психофізіологічні чинники шахрайства", яке виконано в Харківському національному університеті внутрішніх справ і подане на здобуття ступеня доктора філософії в галузі знань 05 "Соціальні та поведінкові науки" за спеціальністю 053 "Психологія". Для поліграфологів цікавим є преставлений на захисті розроблений вперше автором опитувальник для проведення поліграфічних досліджень підозрюваних у скоєнні шахрайських злочинів.
Бібліографічний опис: Дроздова Л.В. Психологічні та психофізіологічні чинники шахрайства. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» за спеціальністю 053 «Психологія». – Харківський національний університет внутрішніх справ, Харків, 2021. - 273 с. - URL: https://cutt.ly/sUh25wd Для підвищення надійності зберігання наведеної роботи в мережі Інтернет на випадок її знищення або втрати та можливості безперешкодного ознайомлення з оригінальним текстом в будь-який час, наводиться резервний URL-доступ забезпечений online-журналом: https://cutt.ly/eUh9pG7
У дисертації здійснено комплексний теоретичний огляд проблеми шахрайства в працях вітчизняних та зарубіжних учених, котрий засвідчив, що феномен шахрайства є об’єктом дослідження суміжних галузей знань: психології, кримінології, юриспруденції, поліцеїстики, соціології. У царині юридичної психології найбільш уживаним є визначення шахрайства як негативного соціального явища, яке приваблює осіб, схильних до обману та брехні, або як непохитний, усвідомлений та внутрішньоорганізований спосіб життя особистості, який знаходиться в межах аморально-кримінального рівня.
Констатовано, що характерними відмінностями в структурі особистості шахраїв є відсутність сформованої ціннісної системи, низький рівень правової свідомості, усвідомлена мотивація до скоєння злочинних дій, байдуже ставлення шахрая до почуттів своєї жертви, відсутність співчуття до чужого горя, надмірно виражений егоїзм; активність, креативне мислення, обдумана поведінка, стресостійкість, гнучкість, швидке прийняття рішень, високий рівень володіння собою в невизначених ситуаціях, творчі та розумові здібності тощо. Шахрайство є достатньо серйозною проблемою сучасного суспільства.
Практично всі дослідники підкреслюють, що основним інструментом здійснення шахрайства є обман.
Збільшення кількості злочинів, пов’язаних з шахрайством, незупинне кримінальне вдосконалення цих діянь, нові, більш витончені схеми шахрайства, використання злочинцями-шахраями технологій психологічного впливу, потреба правоохоронців у розробці нових методів дізнання обумовлюють необхідність детального наукового вивчення цього кримінально-психологічного явища. Це і послугувало визначенню теми роботи «Психологічні та психофізіологічні чинники шахрайства».
Метою роботи стало визначення психологічних та психофізіологічних чинників шахрайства у злочинців-рецидивістів, засуджених за шахрайство, та створення опитувальника для проведення поліграфічних досліджень підозрюваних у скоєнні шахрайських злочинів.
Для досягнення поставленої мети було визначено такі завдання дослідження:
1.Здійснити теоретико-методологічний аналіз наукових підходів до вивчення чинників шахрайства у вітчизняних та зарубіжних психологічних студіях.
2. Розробити типологію неодноразово засуджених злочинців-шахраїв за брехливістю як індивідуально-психологічною особливістю їхньої особистості та виявити внутрішню структуру брехливості в досліджуваних типів.
3. Визначити специфіку брехливості неодноразово засуджених злочинців-шахраїв та її взаємозв’язки з індивідуально-стильовою саморегуляцією, проактивною поведінкою, рефлексивністю, здатністю до прогнозування, емоційним інтелектом як складовими саморегуляції.
4. Розкрити особливості видів брехні та ставлення до неї у взаємозв’язках зі складовими саморегуляції в злочинців-рецидивістів, засуджених за шахрайство.
5. Емпіричним шляхом виявити психофізіологічні чинники шахрайства в засуджених злочинців-рецидивістів та розробити опитувальник для проведення поліграфічних досліджень підозрюваних у скоєнні шахрайських злочинів.
Для вирішення поставлених завдань було використано комплекс теоретичних та емпіричних методів, що відповідають меті роботи. До комплексу увійшли такі методи: теоретико-методологічній аналіз наукових джерел, систематизація та узагальнення даних за проблемою дослідження, психодіагностичний метод, методи математичної статистики та інструментальні методи (поліграф).
Емпіричну вибірку дослідження склали 105 осіб, які були неодноразово засуджені за шахрайство.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше досліджено психологічні та психофізіологічні чинники шахрайства на групі засуджених злочинців-рецидивістів; розроблено типологію злочинців-шахраїв за брехливістю як індивідуально-психологічною особливістю їхньої особистості; емпірично визначено специфіку брехливості злочинців-шахраїв та її взаємозв’язки з особливостями їхньої саморегуляції, проактивної поведінки, рефлексивності, здатності до прогнозування, емоційного інтелекту. У роботі удосконалено методичний інструментарій для проведення поліграфічних досліджень підозрюваних у скоєнні шахрайських злочинів; набули подальшого розвитку уявлення про особистість злочинця-шахрая в царині юридичної психології.
У дисертації шахрайство визначається як умисна свідома протиправна дія, направлена проти власності іншої особи, метою якої виступає задоволення корисливих мотивів, а головним знаряддям виступає брехня. До психологічних чинників шахрайства вченими були віднесені морально-психологічні, особистісні, соціальні, біологічні, мотиваційні, семантичні.
Зазначено, що для працівників органів поліції ефективна детекція брехні є запорукою в профілактиці та боротьбі з даними злочинами. Важливого значення набуває необхідність підвищення кваліфікації поліцейських під час виявлення обману в процесі спілкування зі злочинцями. Це обумовлює доцільність включення інформації щодо психологічних, фізіологічних та поведінкових ознак брехливості до програм фахових дисциплін у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, а також до програми короткострокових курсів підвищення професійної кваліфікації працівників поліції, котрі здійснюють слідчі дії.
У науці представлено значний обсяг новітніх методів детекції брехні, однак більшість учених сходяться до думки, що одним з найдієвіших та достовірних під час розслідування злочинів є психофізіологічне дослідження брехливості за допомогою поліграфу.
У дисертації на підставі проведеного емпіричного дослідження було визначено два типи злочинців-рецидивістів, засуджених за шахрайство. Злочинці-шахраї першого типу використовують брехню з метою приховування власної нещирості та істинності своїх мотивів та емоцій. Характерною особливістю першого типу є необхідність бути відповідними ситуації та оточенню. Брехня для даної групи є знаряддям маніпуляції, котра направлена на досягнення необхідного результату. Злочинці-шахраї другого типу використовують брехню як засіб демонстрації незалежності та автономності, під час якого особливого значення набуває мета й спосіб, яким вчиняється маніпуляція.
Характерними особливостями поведінки другого типу шахраїв є вдавана незалежність та брутальність, а також вірність собі наперекір здоровому глузду, обставинам, вимогам суспільства щодо доречності тієї чи іншої поведінки. У ході емпіричного дослідження встановлено, що злочинці-шахраї першого типу більш схильні використовувати нестачу інформації, ніж створювати нову, для другого типу шахраїв характерно звернення до словесних залякувань як форм мовлення, що є частиною їх «брутального образу».
Емпірично визначено внутрішню факторну структуру брехливості в досліджуваних типів злочинців-рецидивістів, засуджених за шахрайство. До факторної структури першого типу шахраїв входять фактори: «Брехливість як приховування (злочинних) намірів», «Брехливість як приспання пильності співрозмовника», «Брехливість як стирання власної особистості», «Брехливість як унеможливлювач доведення зв’язку між діями злочинця та небажаними наслідками в потерпілого». До факторної структури другого типу шахраїв входять фактори: «Брехливість як виправдання власної жорстокості дій умовами соціалізації (своїм статусом)», «Брехлива авторитетність», «Брехливість як удавана суворість, принциповість», четвертий фактор визначається змінною «Етикетна брехня» як характерний для досліджуваних вид брехні, п’ятий фактор пов’язаний із «Етикетною брехнею» як ставленням до демонстрації такої брехні іншими.
Емпіричним шляхом виявлено специфіку брехливості злочинців-рецидивістів, які були засуджені за шахрайство, та її взаємозв’язки з індивідуально-стильовою саморегуляцією, проактивною поведінкою, рефлективністю, здатністю до прогнозування, емоційним інтелектом як складовими саморегуляції. Злочинці-шахраї першого типу надають перевагу формуванню загального плану дій та «імпровізують» у ході його реалізації. Злочинці-шахраї другого типу схильні до продумування деталей і альтернатив розвитку подій та під час реалізації свого задуму будуть дотримуватися розробленого ними плану. Представникам першого типу для реалізації своїх дій менш важливим є розуміння всієї множинності причинно-наслідкових зв’язків, які ведуть/перешкождають до досягнення мети, для них менш важливим є перевірка всіх можливих припущень щодо напрямів розвитку ситуації, правдивість фактів, що обумовлюють напрями розвитку вихідної ситуації. Переважна більшість шахраїв цілком здатна усвідомлювати всі обставини вчинення ними злочину, власні мотиви, наслідки дій, стани осіб, що були жертвами їх злочинів. Представники обох типів, засуджених за шахрайство, мають показники не нижчі за середні за усіма компонентами емоційного інтелекту.
Емпірично визначено факторну структуру складових саморегуляції в досліджуваних типів злочинців-рецидивістів, засуджених за шахрайство. До факторної структури першого та другого типів шахраїв увійшло по чотири фактори, які відрізняються за своїм змістом. Факторна структура саморегуляції представників першого типу злочинців-шахраїв описує їх як «творчих» особистостей, які досить вправно та швидко здатні налагодити відносини зі своєю потенційною жертвою, для цього вони досить вправно застосовують маніпулятивні технології. Здатність злочинця постійно підлаштуватися під обставини та вчасно скорегувати план своїх дій характеризує їх як справжніх віртуозів. У факторній структурі саморегуляції представників другого типу злочинців-шахраїв неабиякого значення набуває процес планування своїх дій, детальний опис бажаних результатів діяльності та прогноз можливих труднощів. Дані обставини потребують від другого типу злочинців відповідної «фахової» підготовки, адже для них велике значення має враження, яке вони справляють на інших представників своєї кримінальної субкультури.
Установлено, що злочинці-рецидивісти першого типу, засуджені за шахрайство, ставляться до брехні як до засобу власного захисту. Вони можуть обходитися без брехні під час учинення свого злочину. Однак представники цього типу здатні досить різноманітно використовувати різні прояви брехні заради реалізації чи приховування своїх шахрайських дій. Типовою для першого типу шахраїв є стратегія представити свої дії як цілком вимушені під дією обставин чи як учинені через необізнаність, вони намагаються, використовуючи маніпуляції, заздалегідь заручитися підтримкою авторитетних представників кримінальної субкультури за допомогою використання «Етикетної брехні». У злочинців-рецидивістів другого типу, засуджених за шахрайство, ставлення до брехні пов’язане із стратегією досягнення цілей та демонстрацією власної авторитетності. У представників цього типу шахраїв брехливість є важливою частиною створення і підтримання їхнього образу «Я–авторитет». Вони використовують її для того, щоб у оточення не було сумніву щодо їхньої компетентності, причетності до злочинної субкультури та жорстокості. Для них характерним є використання брехні для виправдання власних прорахунків і невдач.
Виходячи з даних, отриманих у психофізіологічному дослідженні з використанням поліграфу, було визначено, що шахраї першого типу є так званими провідниками та інформаторами в скоєнні злочинів, тобто вони успішно взаємодіють з організаторами злочинів та частково беруть участь у їх плануванні. Це пов`язано з їхніми високими інтелектуальними здібностями, потайливістю в прояві своїх емоцій та вміння тримати себе під час тестування. У ході поліграфного тестування представники першого типу злочинців-рецидивістів проявляють себе тихо та спокійно, що характеризує їх як вправних брехунів. На поліграмах першого типу шахраїв демонструється їхня психологічна підготовка та адаптованість до стресу. У ході психофізіологічного дослідження другого типу шахраїв установлено, що на поліграмах характерні більш емоційно виражені реакції, що говорить про їхню меншу психологічну стійкість, яка спостерігається за показниками шкірно-гальванічної реакції. Визначено, що другий тип злочинців-рецидивістів може володіти собою протягом певного проміжку часу, однак у ході запитань щодо деталізації злочину вони починають втрачати контроль над собою, порушуючи структуру тестування, проявляючи надмірну рухову активність та механічну протидію в момент піку напруги, що свідчить про недостатні вміння застосування брехні в ситуації стресу. Отримані дані дозволили розробити опитувальник для проведення поліграфічних досліджень підозрюваних у скоєнні шахрайських злочинів.
Ранее сообщалось, в первые в Украине, 26 декабря 2021 года в 20.00 Международное сообщество полиграфологов проводит тематический учебно-методический вебинар по техникам обсчета полиграмм тестов, тренировки навыков обсчета полиграмм на тему: "Matte 4-х трековый зоновый тест (MQTZCT). Lykken Scoring Тест на скрываемую информацию (CIT)". Авторскую методику впервые в Украине представить известный американский ученый полиграфолог - James Allan Matte. Подробности по ссылке - https://expertize-journal.org.ua/anonsi/6351-vebinar-5
Традиційно, нагадуємо користувачам журналу, що науковий журнал запроваджує надання послуг «Консультація»: запит на проведення судово-психологічної експертизи за різними підставами, у тому числі із застосуванням поліграфа на замовлення зацікавлених осіб, суду, правоохоронних органів згідно процесуальних кодексів. - URL: http://expertize-journal.org.ua/konsultacia Телефон для термінового дзвінка судовому експерту: +38 093 476 72 60 (Viber, Telegram, Whatsapp).
Звертаємо увагу, організація проведення професійних консультацій всім зацікавленим, здійснюється членом Президії Науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України, головним редактором журналу, атестованим судовим експертом психологом (поліграфологом), кандидатом психологічних наук, доцентом Назаровим Олегом Анатолійовичем.
Продаж портативного обладнання для поліграфа Mobi підлокітники Polygraph в Україні (Схвалено президентом Міжнародного співтовариства поліграфологів, ISOPE, США)
