УДК 159.99,
https://doi.org/10.53672/ej.4.2023.01
Туман Вікторія Андріївна, студент
Науковий керівник: к.психол.н., доц., директор Київського міжнародного судово-ексертного інституту психологічної експертизи і досліджень на поліграфі, доцент кафедри філософії та психології КУІВТП НУ "ОЮА" Назаров Олег Анатолійович
Анотація. Тези доповіді передбачають конкретизацію та визначення завдань такого методу дослідження як профайлінг. У тезах розглядаються уточнення самого визначення методу дослідження та актуальність його застосування на сучасному етапі правоохоронної діяльності. Дослідження проблем із застосуванням профайлінгу під час протиборства злочинам, які були вчинені, дозволить краще зрозуміти значення методу та його важливу роль в сьогоденні.
Ключові слова: криміналістичний профайлінг, психологічний вплив, злочини.
Бібліографічний опис: Туман В.А. Профайлінг - визначення та застосування в професійній діяльності правоохоронних органів та правознавців / В.А. Туман. Судово-психологічна експертиза. Застосування поліграфа та спеціальних знань в юридичній практиці: Електронний журнал / [редкол.: Назаров О. А. (голов. ред.) та ін.]. К., 2023. № 4 (23). Дата публікації: 11.11.2023. URL: https://cutt.ly/jwYuqoEn (дата звернення: 11.11.2023).
Текст наукових тез студента.
Актуальність теми. В умовах сьогодення найважливішим завданням є створення ефективного методу дослідження та виявлення брехні, який допоможе прискореному розшуку правопорушників. Саме завдяки сучасній методиці профайлінг, або створенню психологічних портретів осіб існує можливість забезпечення безпеки завдяки попередженню про майбутні правопорушення, виявлення ризиків, які мають суспільну небезпечність тощо. Але ця тема не має чітко визначеного підходу до визначення сутності профайлінгу. Саме тому, сьогодні важливо зазначити основний напрям дослідження особи, яка бажає або планує вчинити злочин і дослідити його застосування.
Мета дослідження. Визначення сутності методу профайлінгу та його переваг щодо використання в протидіях злочинності.
Методи дослідження. Аналіз, синтез, конкретизація та узагальнення матеріалу, який отриманий з різних джерел зазначених в кінці даних наукових тез (огляд літератури).
Виклад основного матеріалу. За загальним визначенням профайлінг розглядається як процес виявлення всіх психологічних характеристик індивіда, формування загального опису особистості на основі аналізу скоєних ним злочинів. Профайлінг може застосовуватися в інших сферах, таких як психологія або маркетинг, але частіше він застосовується саме в методах криміналістичного аналізу, який використовується правоохоронними органами.
Криміналістичний профайлінг - це діяльність зі складання психолого-віктимологічного портрета жертви злочину та психолого-криміналістичного портрета злочинця [1, с. 56]. Саме складання портрета дозволяє зробити висновок стосовно рекомендацій щодо результативних прийомів психологічного впливу на особу, яка постраждала або змусила страждати іншу, які допоможуть встановити істину. Для визначення профайлінгу варто звернути увагу на основні завдання, які покладаються на метод дослідження.
Основними завданнями криміналістичного профайлінгу є:
1) вивчення індивідуально-психологічних характеристик особи, її форм і стратегій поведінки, особливостей її дій, вчинків та реакцій;
2) визначення профілю особи;
3) відбір найбільш дієвих методів та прийомів психологічного впливу;
4) передбачення основних подій та стратегій поведінки конкретної особи у конкретних умовах для вжиття необхідних заходів;
5) розробка рекомендацій щодо найбільш ефективних методів та прийомів психологічного впливу на особу злочинця та ін. [1, с.58].
Профайлінг має широке коло застосування до якого входять розслідування, оцінка та психологічна допомога. Саме завдяки застосуванню в різних психологічних і криміналістичних контекстах, профайлінг має наступні переваги для упровадження в Україні:
1) оптимізування механізмів попередження, виявлення правопорушень, адже попередження є не таким ресурсозатратним способом боротьби зі злочинністю, зокрема й щодо виявлення потенційних загроз;
2) інформаційне наповнення дає змогу формувати точніші висновки та прогнози в певній ситуації;
3) завдяки впровадженню цього методу можливий обмін наявною інформацією про наявні ризики в державі, які були виявлені як правоохоронними органами, так і приватними структурами;
4) налагодження механізмів моніторингу криміногенної ситуації безпосередньо в органах Національної поліції, що сприятиме якомога ефективнішому використанню наявності інформації;
5) унаслідок запровадження профайлінгу можливе застосування обміну інформацією на міжнародному рівні стосовно тенденцій та наявних ризиків [2, с.98].
Саме для забезпечення державної безпеки та оборони Україні, слід звернути увагу на упровадження та створення механізмів, які оцінюють, попереджують та прогнозують можливі загрози безпеки для держави та громадян України на державному кордоні. За допомогою профайлінгу як додаткового інструменту в запобіганні та протидії злочинам, що вчиняються на державному кордоні, можливе:
1) накопичення слідової інформації з місць вчинення злочинів та встановлення психологічних особливостей злочинців, виявлення ознак серійності злочинів, скоєних у різних місцевостях;
2) складання психологічного портрета злочинця для виявлення ймовірних підозрюваних й аналізу закономірностей, які можуть допомогти передбачити майбутні злочини або можливі жертви, особливо в боротьбі з тероризмом [3, с.328].
Висновок. Отже, аналізуючи викладену інформацію слід зазначити, що профайлінг є новим напрямом виявлення прихованої інформації, який вже має свої переваги у використанні криміналістичних і психологічних досліджень. Теперішні дослідження зосереджені на вдосконаленні зусиль профайлінгу з метою створення систематичної та надійної системи, яка може забезпечити міцну основу для побудови корисного психологічного інструменту для розслідувань. Упровадження такого методу в Україні може отримати ключову роль в захисті громадян, оскільки його основними завданнями є передбачання основних подій та стратегій поведінки конкретної особи у конкретних умовах для вжиття необхідних заходів, що допоможе запобіганню майбутніх правопорушень, які несуть суспільну небезпечність для держави, суспільства та окремого громадянина.
Список використаних джерел:
1) Цільмак О. М. Загальні положення криміналістичного профайлінгу. Юридична психологія. 2019. № 1 (24). С. 54-61. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/urpp_2019_1_9 doi: 10.33270/03192401.54 doi: 10.33270/03192401.54
2) Гаман І. Сучасний стан наукових розвідок психологічного портретування (профайлінгу) як психодіагностичного інструментарію. Юридична психологія. 2023. №1 (32). С. 93-100. URL: https://psychped.naiau.kiev.ua/index.php/psychped/article/view/1574/1566
3) Корольов В. Застосування профайлінгу на державному кордоні України. Підприємництво, господарство і право. 2019. № 3. С. 327-330. URL: http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2019/3/62.pdf